Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
22 грудня в Україні відзначають день працівників дипломатичної служби. Це свято було встановлено у 2005 році задля вшанування традицій та не менш важливої історії української дипломатії. До всього іншого це гарний привід поміркувати про той шлях, який країна пройшла за ці 30 років та основи поточного міжнародного співробітництва.
Головне фото
Сучасна дипломатична служба України сягає своїми коренями ще часів Української Народної Республіки. Постання української державності у 1917 році супроводжувалося виникненням і власних представництв на міжнародній арені. Так, зокрема, саме 22 грудня 1917 року було схвалено «Законопроєкт про створення Генерального секретаріату міжнародних справ» урядом УНР. Це стало поштовхом уже для початку повноцінної роботи українських дипломатів за кордоном, зокрема й військових аташе.
Сучасна дипломатична служба України сягає своїми коренями ще часів Української Народної Республіки. Постання української державності у 1917 році супроводжувалося виникненням і власних представництв на міжнародній арені.
Аташе з питань оборони є керівником військової місії при дипломатичному представництві держави за кордоном. Уперше таке почали практикувати у Європі в середині XIX ст., а саме слово «аташе» має французьке походження. Це й не дивно, адже французька в модерну добу була мовою дипломатії. Тут можна згадати чи не першого у світі британського військового аташе в Парижі генерала Едварда Клермонта, який брав участь у Кримській війні 1853-1856 років.
Коли при владі був гетьман Павло Скоропадський (квітень-грудень 1918 року), було закладено юридичну основу перебування перших українських військових аташе за кордоном (закон «Про призначення військово-морських агентів та встановлення посад військово-морських агентів при посольствах Української держави» від 4 липня 1918 року). Можемо згадати військового аташе полковника В. Васильєва та військово-морського аташе капітана першого рангу О. Зарудного, яких було призначено на службу в Стамбулі 21 жовтня 1918 року. По суті з того часу можемо вести відлік українсько-турецького безпекового співробітництва.
читайте також:
Нині активно триває переосмислення минулого української дипломатії — повертаються забуті імена, більше починають говорити про практики публічної та культурної дипломатії в минулому. Публічна та культурна дипломатія передбачає використання неполітичних інструментів впливу на світову політику. Мова йде про створення сприятливого іміджу держави, зокрема через популяризацію мови та культури за кордоном. У нашому випадку такою установою є Український інститут, який функціонує з 2017 року.
20 грудня відбулося представлення науково-просвітницького проєкту «Україна — Світ 30 (104): офіційна і культурна дипломатія». Цей проєкт має на меті популяризацію в публічному просторі знань про постаті, завдяки яким постала дипломатична служба незалежної України як у 1917-му, так і 1991 році. Вже записано серію інтерв’ю з першими українськими Надзвичайними та Повноважними послами за кордоном, наприклад Ігорем Турянським, Дмитром Ткачем, Сергієм Комісаренком.
Історикиня, голова Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин Ірина Матяш, яка вже тривалий час досліджує біографії українських дипломатів, у своїй промові під час презентації проєкту «Україна — Світ 30 (104): офіційна і культурна дипломатія» наголосила на його значенні для розуміння викликів, які постали перед дипломатами 30 років тому.
«Впродовж усього року (2021-го. — Ред.) ми відзначали 30-ліття відновлення державної незалежності України. І в лютому 2022 року ми розпочинаємо відзначення 30-ліття відновлення дипломатичних відносин, створення нових дипломатичних установ, очільниками яких були герої першої частини цього проєкту — перші представники незалежної України», — підкреслила Ірина Матяш.
читайте також:
Нинішнє керівництво української дипломатії теж відзначає значення традицій ведення зовнішньополітичної діяльності для формування підходів щодо новітніх гібридних викликів та загроз. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час свого виступу на презентації 22-го випуску наукового щорічника «Україна дипломатична» в Генеральній дирекції з обслуговування іноземних представництв наголосив на важливості фахового підходу та розумінні тяглості поколінь під час захисту державних інтересів України у світі.
«За 30 років вона (українська дипломатія. — Ред.) розв’язала безліч доволі складних проблем і довела, що непохитно стоїть на захисті українських громадян та національних інтересів Української держави. Переконаний, що спільною й наполегливою системною роботою всієї дипломатичної служби ми неодмінно досягнемо амбітних цілей стратегій зовнішньополітичної діяльності. І в цьому процесі напрочуд важливим є внесок науковців та експертів і, безумовно, досвідчених ветеранів дипломатичної служби», — підкреслив Дмитро Кулеба.
Одним із перших, хто 30 років тому торував шлях українських військових аташе, був полковник Ігор Смешко. Саме він був призначений на посаду військового, військово-морського та військово-повітряного і з питань оборони аташе при посольстві України у Сполучених Штатах Америки. На період перебування Ігоря Смешка на цій посаді (1992-1995 роки) припало становлення дипломатичного представництва України в США, налагодження контактів з військово-політичним керівництвом країни.
Після завершення холодної війни та розпаду СРСР у світі майже ніхто не знав про Україну. Лідери Заходу, зокрема британська прем’єрка Маргарет Тетчер та президент США Джордж Буш-старший, за умов зростання підтримки української незалежності у 1990-1991 рр. скоріше підтримували радянського керманича Михайла Горбачова, ніж державницькі прагнення українців.
Тому надважливим завданням, особливо для аташе з питань оборони, впродовж 1990-х років було налагодження комунікації з питань безпекового співробітництва. Завдяки сприянню Ігоря Смешка було підписано перший міжнародний документ про військове співробітництво між Києвом та Вашингтоном, а саме Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво з питань оборони та військових відносин 1993 року. Це стало фундаментом для подальшої співпраці між нашими державами, яка отримала розвиток в оновленій Хартії стратегічного співробітництва Україна — США, підписаної в листопаді 2021 року.
читайте також:
Налагодженню ефективної співпраці сприяє об’єднання військових аташе у неформальні організації. Однією з таких є Київська асоціація військових аташе, яка була заснована в 1992 році. До цієї асоціації належать військові аташе 42 іноземних дипломатичних установ, акредитованих в Україні. Саме під час переговорів з цими представниками закордонних країн Україна має змогу налагоджувати нові формати співпраці у світовому масштабі.
Фото Укрінформ, ГДІП
