Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Кореспондент АрміяInform зустрівся з командиром батальйону 112-ї окремої бригади територіальної оборони міста Києва підполковником Вадимом Озірним, який розповів, за яким принципом створювався батальйон, про завдання, покладені на підрозділи, та досвід яких країн вивчає.
— Якщо це не є військовою таємницею, розкажіть, будь ласка, трохи про ввірений вам підрозділ.
— До нашого батальйону входять 4 роти, а загальна чисельність особового складу становить близько 500 осіб. У нас відпрацьована система оповіщення, чітко визначені пункти збору особового складу. За кожним резервістом закріплена зброя, військові однострої, інша армійська амуніція.
— За яким принципом створювали батальйон? Наприклад, які вимоги висували до людей?
— Скажу так: у нас є різні за соціальним статусом, віросповіданням, політичними поглядами та віком люди. Наприклад, у підрозділах зустрінете і водія маршрутки, і вчителя, і підприємця. Але є те, що об’єднує всіх їх — патріотичні переконання, бажання служити своїй країні. Серед моїх підлеглих є чимало учасників АТО/ООС, які вже мають за плечима бойовий досвід. Це — наш золотий фонд. Не всі мої підлеглі проходили армійську службу, є й «афганці». Хоча це не такі вже й молоді люди, але вони, як і вчорашні атовці, теж мають бойовий досвід, не з чужих слів знають про війну.
«Серед моїх підлеглих є чимало учасників АТО/ООС, які вже мають за плечима бойовий досвід. Це — наш золотий фонд».
— Які завдання покладаються на підрозділи територіальної оборони? В разі широкомасштабного вторгнення росіян усі вони відбудуть у райони бойових дій?
— Основними завданнями є охорона та захист державного кордону, забезпечення умов для надійного функціонування органів влади, військового управління, стратегічного розгортання військ, охорона та оборона важливих об’єктів і комунікацій. А також боротьба з диверсійно-розвідувальними силами, іншими озброєними формуваннями агресора та антидержавними незаконно утвореними озброєними формуваннями, підтримання правового режиму воєнного стану.
— У територіальної оборони вистачає критиків, які стверджують, що державу надійно захистити спроможна лише регулярна армія…
— Головна сила — це, як у будь-якій країні, Збройні Сили. Але в разі загрози до цієї справи залучаються всі військові формування. Сьогодні в районі ООС, окрім ЗС, перебувають і підрозділи Національної гвардії, Державної прикордонної служби, інших силових відомств. Кожен виконує ті чи інші завдання. Війська територіальної оборони виконуватимуть ті завдання, які я вам назвав. Вони важливі? Поза будь-яким сумнівом. І для їх реалізації не доведеться відволікати підрозділи українського війська. Наприклад, у Києві є чимало стратегічних об’єктів, яким у разі початку широкомасштабної війни ворог намагатиметься зашкодити, цим самим паралізувавши життєдіяльність багатомільйонного міста. Сил Національної поліції недостатньо для їх надійної охорони та оборони. Я вже не кажу про боротьбу з формуваннями, подібними до тих, що з’явилися навесні 2014 року на Донбасі, підтримувані Росією. Коли б тоді в Донецьку, Луганську, інших великих містах існували подібні бригади, то так звана російська весна не прийшла б. Скептикам, які недооцінюють роль тероборони, нагадаю, що вона існує в багатьох країнах світу. Наприклад, у Польщі, Швейцарії, Естонії та деяких інших.
— Ви не вивчали їхній досвід?
— Вивчав. Приміром, армія Естонії налічує п’ять тисяч військовослужбовців. Але протягом 2-3 годин вона спроможна збільшитися до 250 тисяч. І саме завдяки військам тероборони. Естонці, які входять до їхнього складу, вдома зберігають військову амуніцію й навіть зброю. Тож у разі загрози миттєво прибувають до визначених місць і приступають до виконання завдань.
«Армія Естонії налічує п’ять тисяч військовослужбовців. Але протягом 2-3 годин вона спроможна збільшитися до 250 тисяч. І саме завдяки військам тероборони».
Візьмімо для прикладу Польщу. Коли у 2014-му розпочалася проти нас російська агресія, поляки зробили правильні висновки та почали створювати війська територіальної оборони. Згодом їхній сейм ухвалив закон, відповідно до якого планується створення 12 бригад і 5 міжрегіональних центрів підготовки. Польща не шкодує для цього грошей: лише протягом останніх чотирьох років вона витратила понад мільярд євро на підготовку інфраструктури й фахівців з тероборони. У 2022‒2024 роках Польща матиме 54 тисячі підготовлених та навчених громадян, яких планує залучати в разі небезпеки. Йдеться не лише про відбиття агресії, а й про здатність цих людей підтримувати безпеку за непередбачуваних обставин.
«Коли у 2014-му розпочалася проти нас російська агресія, поляки зробили правильні висновки і почали створювати війська територіальної оборони. Згодом їхній сейм ухвалив закон, відповідно до якого планується створення 12 бригад і 5 міжрегіональних центрів підготовки. Польща не шкодує для цього грошей».
Тероборонівців держава може покликати на допомогу під час природних катастроф або пандемії. Тероборона живе за принципом «я обороняю себе, свою родину, свій будинок, вулицю, місто чи село». Поляки швидше вчаться на наших помилках, ніж ми на власних. Наприклад, на боротьбу з коронавірусом вони залучили величезну кількість членів тероборони з медичною освітою, які пройшли вишкіл і тепер беруть активну участь у роботі з хворими, проведенні дезінфекції, контролі за санітарною ситуацією в районі тощо.
У нас багато проблем, зокрема і штучно створюваних, але ми все ж рухаємося у напрямку їх розв’язання.
