Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Можливо, хтось вважає, що у сучасному світі вітрильне судно — це анахронізм? Можливо, це й логічно. Але — невірно, позаяк вишкіл майбутніх мореплавців втрачає родзинку спадкоємства поколінь. Недарма ж досвідчені морські вовки стверджують, буцімто той, хто не ходив під вітрилами, насправді моря й не знає. Та і самі військові моряки вважають стажування на навчальному вітрильнику вищою школою мореплавства.
Як відомо, на сьогодні єдиним вітрильником в Україні є «Дружба» — судно, яке занесене абсолютно в усі морські енциклопедії, підручники з судноводіння, технічні довідники з історії морського плавання.
Далекий похід та туристичний досвід навчального вітрильника
Цей вітрильник був побудований в Польщі на Гданській верфі у 1987 році разом з однотипними «Херсонес», «Паллада» «Мир» та «Надежда» для морських навчальних закладів СРСР.
«Дружба» від моменту прибуття в Одесу стала навчальним майданчиком для майбутніх фахівців морської галузі України. На ній виконували навчальні рейси курсанти Одеської національної морської академії.
Один із найвідоміших далеких походів — до берегів США, що відбувся у 1990 році. Тоді майже 120 курсантів вирушили через океан для дружньої зустрічі з колегами з морських академій штатів Мен і Массачусетс. Також вітрильник відвідав порти Балтімора, Нью-Йорка та Бостона. Багато молодих моряків пройшли своє незабутнє морське хрещення і перевірку на професійну придатність на «Дружбі».
А далі на вітрильник чекали нелегкі часи. Після здобуття Україною незалежності Одеське вище інженерне морехідне училище (сьогодні Національний університет «Одеська морська академія») опинилося в скрутній фінансовій ситуації. Тому з’явилася ідея реконструювати й частково перепрофілювати вітрильник у навчальне вітрильно-пасажирське судно, що і було зроблене у 1992 році в італійському порту Мессіна. У результаті — зменшилась кількість кают для курсантів, але з’явилось 29 двомісних пасажирських кают, ресторан на 75 місць та два бари. Туристичний досвід «Дружби» виявився цілком виправданим, тому по закінченні контракту між академією та італійською стороною вирішили продовжити подібну практику. Відтак, у 1994 році було укладено договір з туристичною болгарською компанією. Але цього разу не все відбулося так вдало. Україна ледь не втратила вітрильник через те, що в договорі форс-мажорні обставини було виписано односторонньо на користь болгарської компанії.
Однак Одеська морська академія звернулась до міжнародного суду і вже незабаром вітрильник повернувся до рідного порту. Згодом «Дружба» перебувала в оренді різних компаній й ходила за різними маршрутами у Середземному та Чорному морях. Також відбувалась і практика курсантів. Але через фінансові труднощі у 1998 році вітрильник став на якір у Практичній гавані і з того часу більше не виходив у море.
Шанс на друге життя української «Дружби»
Звісно, знаходилися ті, кому не була байдужа доля українського вітрильника. У 2013 році навіть з’явився шанс надати йому друге життя — у Севастополі мав відбутися ремонт «Дружби». Але через агресію Російської Федерації та тимчасову окупацію Автономної Республіки Крим цього реалізувати не вдалось. І доля навчального вітрильника залишалася невизначеною. Аж до недавнього часу.
Річ у тім, що у жовтні цього року Президент України Володимир Зеленський, який перебував з робочим візитом в Одеській області, заявив, що навчально-пасажирське вітрильне судно «Дружба» є важливим для навчання наших моряків, тому його відремонтують та передадуть інституту ВМС, щоби курсанти проходили на ньому морську практику.
— Підготовка справжнього моряка починається з вітрильника. У нас для цього є «Дружба». До речі, «Херсонес» , який був захоплений під час окупації Криму, був у куди гіршому стані, ніж «Дружба», але противник відновив його, поставив під парус і використовує для підготовки майбутніх моряків, — розповів командувач ВМС ЗС України контр-адмірал Олексій Неїжпапа. — Не кожна країна у світі має вітрильник такого класу. На жаль, через брак фінансування «Дружба» 20 років стоїть у стінки, тому існує ризик, що він може затонути. Військово-Морські Сили взяли на себе відповідальність і за допомогою наших партнерів ми плануємо відновити цей вітрильник. Зокрема, свою зацікавленість висловили американські колеги, а Польща і Румунія пішли нам назустріч та готові допомогти у підготовці першого екіпажу. Наразі йдуть перемовини між Міністерством оборони України та Міністерством освіти щодо включення «Дружби» до складу ВМС.
«При правильних рішеннях і необхідному фінансуванні всі плани можна втілити за рік»
За словами очільника флоту, в інших країнах вітрильники такого класу входять до складу ВМС обов’язково. Також він зауважив, що у разі відновлення «Дружби» можна буде організувати підготовку не лише українських курсантів, а й з інших країн світу.
— Я сам свого часу проходив практику на вітрильнику, тому добре знаю, що таке пройти разом із товаришами випробування морем і вітрилами. Сподіваюся, нам вдасться повторити один із найвідоміших далеких походів до берегів США, але вже з курсантами на борту. При правильних рішеннях і необхідному фінансуванні всі ці плани можна втілити за рік, — підкреслив контр-адмірал Олексій Неїжпапа.
Час від часу в акваторію Одеського морського порту заходять неймовірно красиві аристократи моря — так називають вітрильники. В останні роки вітрильники приходили з Мексики, Італії, Франції, Великої Британії. Маємо надію, що незабаром під вітрилами бороздитиме моря й українська «Дружба».
Довідково: вітрильники типу «Дружба» однокорпусні, трищоглові, трипалубні. Рангоут, такелаж і вітрила обслуговуються вручну. На верхній палубі розміщено три одноярусні рубки. Щогли сталеві зварні, складаються із двох частин з модифікованим фланцевим з’єднанням. Їхні характерні розміри й товщини обрано відповідно до правил Німецького Ллойда, що зберігають чинність в частині рангоуту з 1905 року.
Технічні характеристики:
Довжина найбільша — 108,6 м (с бушпритом);
Ширина найбільша — 14,0 м;
Максимальна осадка — 6,6 м;
Площа вітрил — 3000 м. кв.;
Екіпаж — 50 осіб;
Кількість практикантів — 144 особи.
Фото з відкритих
