Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Особисті речі повстанців, пропагандистські видання підпілля ОУН і УПА, листівки, звернення, бофони, брошури, а також бібліотека, до якої увійшли видання міжвоєнного періоду і радянські книжки, були представлені в Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини.
Архів українського підпілля виявили у жовтні цього року пошуковці в лісі на Бережанщині. Ця унікальна знахідка, що налічує три бідони, на цей час є найбільшою серед усіх, віднайдених в Україні.
– Перший бідон знайшли 13 жовтня на глибині до 40 см. Бідони, які заховала боївка, були розміщені трикутником, – розповідає директор музею Євген Філь. – Відстань від першого до другого становила 35 кроків, від другого до третього – 27, і 10 кроків від 3-го до 1-го. Закопані вони були неглибоко, адже вояки планували повернутись.
В одному з бідонів зберігались запакована вишита сорочка, військова нижня білизна, фотоапарат, булавки, нитки. Під особистими речами – література, зокрема пропагандистські брошури та листівки, які були призначені для поширення серед населення, а також різного роду документи-звіти. Вони стосувались різних регіоні України – Київщини, Житомирщини, Львівщини, частини Тернопільщини.
У іншому бідоні знайдено 16 пакетів готових до відправлення пропагандистських матеріалів із території Тернопільщини на схід України. Один із них дослідники відкрили і представили матеріали з нього. Там, зокрема, виявили журнал для молоді Осередку пропаганди та інформації при Проводі ОУН «На чатах», твори української підпільниці та активістки Людмили Фої, яка друкувалась під псевдо Марко Перелесник, «Шкільні товариші», «Михайлик» тощо. Ці пакунки чекали на своє відправлення на Схід за річку Збруч.
Серед матеріалів із бідонів родзинкою є альбом із роботами відомого українського графіка і художника, активного учасника збройного підпілля Ніла Хасевича. У альбомі представлено понад 20 робіт, виконаних ним особисто та у співпраці з учнями-графіками підпілля.
– Окремий альбом із приблизно 25-ма роботами Хасевича – це унікальна збірка. Деякі роботи мають підписи самого художника, – зауважив Сергій Волянюк, заступник директора музею. – Цікавою є ілюстрація стилізованого тризуба «Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї». На цей час дослідникам відомі лише чорно-білі відбитки цього зображення, а в цьому альбомі представлена кольоризована версія.
Важливими матеріалами архіву є звіти теренових осередків ОУН, датовані 1949−1951 рр., із Тернопільщини, а також із Львівського краю ОУН та Волині (Берестейщина, Рівненщина, Житомирщина тощо).
Також під час презентації відбувся допрем’єрний показ документального відеоролика про матеріали цього архіву, підготовлений спільно з ТОКП «Фірма «Кінодністер».
