Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Нещодавно Командування Повітряних Сил ЗС України уклало договір із ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» (ДП «ЛДАРЗ») (входить до складу ДК «Укроборонпром») на ремонт винищувача МіГ-29УБ на суму близько 62 млн грн. Раніше повідомлялося, що підприємство передало Збройним Силам черговий винищувач МіГ-29МУ1 після капітального ремонту та модернізації. Цей завод виконав державне оборонне замовлення на 2021 рік. Чим сьогодні живе ДП «ЛДАРЗ», які перспективи розвитку та очікування авіаремонтників, кореспонденту АрміяInform розповів директор підприємства Дмитро Матрунчик.
Довідково. Історія заводу бере свій початок у 1939 році, у Львові, коли на базі колишніх ангарів 6-ї ремонтної бази ВПС Речі Посполитої були створені авіаційні майстерні з умовним позначенням «133 стаціонарні авіаційні майстерні (САМ)», головне призначення яких було проводити ремонт авіаційної техніки, що експлуатувалась у західному регіоні Радянського Союзу. Першим літаком, відремонтованим у тому ж році, став одномоторний винищувач І-15.
Близько 40 МіГ-29 було відремонтовано та модернізовано з 2014 року на Львівському заводі
За словами директора Дмитра Матрунчика, ДП «ЛДАРЗ» – єдине в Україні підприємство, яке ремонтує та модернізує МіГ-29 для Повітряних Сил Збройних Сил України. Цей винищувач є основним бойовим літаком ЗСУ. Звичайно, ремонт та модернізація відбуваються у кооперації із багатьма підприємствами оборонно-промислового комплексу України: ДП «Оризон-Навігація», ДП «Новатор», київські ЗАТ «Фазотрон-Україна», ДП «КБ Лазерної техніки», КП СПБ «Арсенал», ВАТ НТК «Електронприлад», ТОВ «АВІАРМ» і ТОВ ТТЦ «Авіарадіосервіс», а також львівським ОКБ «Текон-Електрон». Крім названих підприємств-партнерів, у програмі модернізації винищувача також беруть участь ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор», яке ремонтує двигуни, та ДП «Одеський авіаційний завод», що відновлює коробку літакових агрегатів.
Дмитро Матрунчик зауважив, що з 2014 року на Львівському державному авіаційно-ремонтному заводі модернізовано більше ніж десять МіГ-29. Усього за цей час майже 40 літаків були відремонтовані та поставлені ПС ЗСУ, зокрема 5 навчально-бойових. Директор заводу переконаний, що така робота дає очікуваний результат завдяки співпраці з командуванням Повітряних Сил ЗСУ.
З 2014 року на Львівському державному авіаційно-ремонтному заводі модернізовано більше ніж десять МіГ-29. Усього за цей час майже 40 літаків були відремонтовані та поставлені ПС ЗСУ, зокрема 5 навчально-бойових.
Про модернізацію МіГ-29
Відомо, що під час капітального ремонту і серійної модернізації до рівня МіГ-29МУ1 у винищувача збільшено дальність виявлення повітряних цілей, поліпшено точність виведення літака у задану точку і розширено можливості з контролю та реєстрації функціональних параметрів технічного стану літака, двигуна і ряду бортових систем. Про це неодноразово писали у ЗМІ. Втім, доволі цікавим варіантом модернізації став МіГ-29МУ2. Він є багатоцільовим і здатен вражати як повітряні, так і наземні цілі.
Доволі цікавим варіантом модернізації став МіГ-29МУ2. Він є багатоцільовим і здатен вражати як повітряні, так і наземні цілі.
– По суті львівському авіаційно-ремонтному заводу в кооперації з іншими підприємствами вдалося створити винищувач-бомбардувальник. Тож упродовж декількох останніх років тривають його випробування. Минулого року успішно завершили льотно-конструкторські випробування. Цьогоріч розпочато та досі тривають державні випробування, остаточне завершення яких планується у 2022 році. Сподіваємось, що за їхніми результатами МіГ-29МУ2 приймуть на озброєння ПС ЗСУ, – поділився планами Дмитро Матрунчик.
«Тривають державні випробування МіГ-29МУ2, остаточне завершення яких планується у 2022 році. Сподіваємось, що за їхніми результатами МіГ-29МУ2 приймуть на озброєння ПС ЗСУ»
Як основа для МіГ-29МУ2 використовується МіГ-29МУ1. Після всіх етапів модернізації МіГ-29МУ2 має можливості запуску ракет «повітря-земля» та використання керованих авіабомб. Крім того, у МіГ-29МУ2 удосконалили навігаційні системи літака, що дозволяє забезпечувати навігацію та посадку по сигналах супутників ГЛОНАСС/GPS, радіомаяках VOR/DME та ILS. Також розширено застосування номенклатури авіаційних засобів ураження боєприпасами з телевізійними головками самонаведення, доповнили номенклатури знімних агрегатів озброєння. Крім того, вдосконалили системи захисту літака, встановили нову систему викиду завад, а також системи аудіо- та відеореєстрації та електронного програмованого пульта керування бортовою радіостанцією.
Після всіх етапів модернізації МіГ-29МУ2 має можливості запуску ракет «повітря-земля» та використання керованих авіабомб. Крім того, на МіГ-29МУ2 удосконалено навігаційні системи літака, що дозволяє забезпечувати навігацію та посадку по сигналах супутників ГЛОНАСС/GPS, радіомаяках VOR/DME та ILS.
Про імпортозаміщення: де беруть складники до винищувачів?
Зі слів Дмитра Матрунчика, підприємством для виконання вимог Стратегічного оборонного бюлетеня України, введеного у дію Указом Президента України від 16.06.2016 року № 240/2016, розроблена та діє комплексна програма імпортозаміщення, що передбачає виконання комплексу організаційно-технічних заходів, спрямованих на досягнення якомога більшої незалежності виробництва ДП «ЛДАРЗ» від поставок обладнання, комплектувальних виробів та матеріалів з Російської Федерації.
Щоб втілити заплановані заходи, на підприємстві провели аналіз загальнопромислового і спеціального технологічного та верстатного обладнання підприємства на предмет можливості самостійного виготовлення необхідних запасних частин. Склали переліки запасних частин і комплектувальних виробів, виготовлення яких можливо освоїти на ДП «ЛДАРЗ» та на інших підприємствах ДК «Укроборонпром»: перелік запасних частин, комплектувальних виробів і матеріалів іноземного виробництва (за винятком РФ), які можливо використовувати під час ремонту. Наразі вже підготовлені спільні рішення на освоєння виготовлення запасних частин на родинних підприємствах ДК «Укроборонпром» та інших підприємствах України згідно з відпрацьованим переліком.
Сьогодні на ДП «ЛДАРЗ» для ремонту літаків типу МіГ-29 у рамках реалізації заходів з імпортозаміщення освоєно виробництво деталей авіаційної техніки. Зокрема металевих деталей – близько 1400 найменувань різної конфігурації та складності (кронштейни, балки, качалки, хомути, болти, гвинти, гайки, шайби, стопорні кільця тощо), металевих деталей для виконання бюлетенів промисловості – понад 300 найменувань, гумовотехнічних виробів – близько 2000.
Також впроваджено у виробництво технологію заміни лавсанової стрічки відкидної частини ліхтаря. Спільно з підприємством «УНІТЕХ» розробили технологію виготовлення шлангу герметизації ліхтаря кабіни.
У кооперації з ДП «Ізюмський приладобудівний завод» освоєно виробництво скловиробів ИЛС-31 і НВУ-2М, а також виготовлення сережки гальмівного парашута спільно з «Токмацьким ковальсько-штампувальним заводом».
У кооперації з підприємством ПАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод», філією ДП «Антонов «Серійний завод Антонов» та ПРАТ «Дніпроспецсталь» освоєно виробництво вісі колеса (особливо відповідальна деталь) основної стійки шасі літака МіГ-29.
Керівництво ДП «ЛДАРЗ» використовує усі доступні можливості для оновлення технічного парку. Наприклад, придбано токарний обробний центр AVIAturn 35, тривісний вертикальний оброблювальний центр HURCO VM10i, автоматизовані діагностичні комплекси «Діана-4.6М».
ДК «Діана-4.6М» призначений для діагностики і пошуку несправностей у складних цифро-аналогових вузлах електронної апаратури, яка базується на ТТЛ-КМОП-ЕСЛ логіці. Наразі розроблені програми перевірки справності 38-ми типів електронних плат.
У найближчих планах підприємства освоєння ремонту агрегатів і виготовлення 126 найменувань деталей, 35 найменувань гумовотехнічних виробів і 17 найменувань електронних пристроїв за допомогою автоматизованого діагностичного комплексу «Діана – 4.6М».
Винос. У найближчих планах підприємства освоєння ремонту агрегатів і виготовлення 126 найменувань деталей, 35 найменувань гумовотехнічних виробів і 17 найменувань електронних пристроїв за допомогою автоматизованого діагностичного комплексу «Діана – 4.6М».
Як ремонтують літаки на підприємстві?
Дмитро Матрунчик розповів, що ремонт літака розпочинається з його приймання на льотно-випробувальній станції підприємства та наступної попередньої дефектації і розбирання на дільниці ремонту в цеху. Тут же виконується його промивка та знімних деталей, комплектування та подача їх у відповідні цехи ремонту ЛіД, АО, РЕО, АОз.
Під час виконання ремонту планера літака здійснюється аналіз його технічного стану, ремонт силового набору та обшивки, повністю відновлюються аеродинамічні характеристики літака. Також виконується комплекс бюлетенів промисловості з метою відновлення ресурсних показників літака та підвищення надійності.
У підрозділах підприємства відбувається ремонт та випробування вузлів та агрегатів, які належать до гідравлічної, паливної, повітряної систем МіГ-29. Під час ремонту авіаційного обладнання, завдяки використанню підприємством сучасних засобів контролю роботи складних авіаційних систем, забезпечується їхня безвідмовність та надійна робота в процесі експлуатації. Для ремонту радіоелектронного обладнання використовується спеціальна контрольно-перевіряльна апаратура, розроблено підприємствами-виробниками обладнання, що забезпечує їхню перевірку у максимальному об’ємі.
Після монтажу усього відремонтованого обладнання на літак здійснюється його відпрацювання у цеху кінцевого збирання. Потім спеціалістами контрольно-випробувальної станції проводиться перевірка працездатності усіх систем літака та роботи двигунів. За допомогою універсального пульта здійснюється контроль систем запуску та управління режимами авіадвигунів, а також перевірка параметрів роботи електронної автоматики запуску та управління силовою установкою.
Під час завершального етапу літак проходить остаточне випробування на льотно-випробувальній станції: як наземні, так і льотні випробування. Контроль параметрів роботи здійснюється за допомогою пультів автоматизованої обробки інформації «Тестер» та «Беркут». Після випробувальних польотів літак передається замовнику.
Середній вік працівника заводу – 53 роки…
З ентузіазмом Дмитро Матрунчик розповідає і про ввірений йому колектив: «Усі досягнення і амбітні плани є можливими лише за умови якісного кадрового забезпечення, згуртованості та відповідального ставлення кожного працівника до завдань, які покладені на нас державою».
Нині чисельність працівників заводу становить більше ніж 900 осіб. Середній вік працівника заводу – 53 роки, середня зарплата (станом на 01.10.2021р.) – 16, 68 тис. грн. Рік планують завершити із середньою зарплатою у 17,56 тис. грн.
Але така зарплатня та високі соціальні стандарти, за словами керівника заводу, не стали магнітом для молодих працівників. Молодь на завод іде все менш. Ще більш насторожливою тенденцією є відтік молодих фахівців, які набувають досвіду та переходять працювати на приватні підприємства або виїжджають за кордон. Робота на заводі не є легкою. Тут на кожному кроці – порядок та високі вимоги. Тому з такою увагою і повагою адміністрація та профспілковий комітет заводу ставляться до питань залучення і утримання професіоналів. Саме тому тема роботи над залученням молоді стане номер один для адміністрації заводу на наступний рік.
Підготовка висококваліфікованого працівника триває щонайменше 3-5 років після закінчення вишу, залежно від посади.
Утім, навіть сьогодні окремі цехи підприємства є досить «молодими». Усе залежить від уподобань та базових навичок молодих фахівців. Тому на заводі націлені інвестувати у молодь. Підготовка висококваліфікованого працівника триває щонайменше 3-5 років після закінчення вишу, залежно від посади. Якщо це інженери, так би мовити, основні фахівці заводу, то готують їх в Національному авіаційному університеті або в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Деяких працівників готує Національний університет «Львівська політехніка» тощо. Йдеться про спеціалізовані навчальні заклади, оскільки необхідне вивчення спеціальних наук, таких, як теорія двигуна, аеродинаміка, динаміка польоту, конструкція літака, конструкція двигуна тощо.
– Запорука майбутніх успіхів колективу – в молоді, яка прийде вже сьогодні, щоб виконувати кваліфіковану роботу через декілька років. У стінах заводу говорять про це відкрито й доброзичливо, але з твердістю. У нас так заведено. У нас немає нічого малозначного. На носі – державне оборонне замовлення – 2022, – підсумував Дмитро Матрунчик.
Фото автора та з архіву підприємства
