Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) — це сучасний військовий навчальний заклад, який готує фахівців з повною…
АрміяInform продовжує розповідати про зразки озброєння та військової техніки, які підсилили наше військо за роки незалежності України. Цього разу читайте про штурмові гвинтівки спільного українсько-ізраїльського виробництва, універсальний десантно-транспортний вертоліт, броньовану медичну машину зі збільшеним десантним відсіком та модернізований навчально-тренувальний літак.
Гвинтівка Форт-221 ефективна на відстані до 500 метрів
Форт-221 та Форт-224 (на базі ізраїльської штурмової гвинтівки Tavor TAR-21) прийняли на озброєння українського війська 2014 року.
Штурмова гвинтівка Форт-221 створена за схемою булпап (ударно-спусковий механізм та магазин розташовані у прикладі позаду спускового гачка). Автоматика гвинтівки працює на системі відводу порохових газів з каналу ствола з довгим ходом газового поршня. Газовідвідний механізм розташований над стволом і прихований в корпусі зброї. Газовий поршень жорстко з’єднаний з обертовим затвором. Замикання каналу ствола здійснюється за допомогою затвора на 7 бойових упорів. Ствол легко можна замінити за допомогою замка, розташованого праворуч зброї. Ствол забезпечений полум’ягасником.
Корпус штурмової гвинтівки виконаний з міцного пластику, армованого сталлю. Плечовий упор розташований на рівні ствола, що суттєво підвищує влучність стріляння.
Ударно-спусковий механізм цієї гвинтівки куркового типу, розташований у плечовому упорі й забезпечує ведення одиночного й автоматичного вогню. Перемикач видів вогню, і він же запобіжник, розташовується над пістолетним руків’ям. Штурмова гвинтівка забезпечена затворною затримкою, кнопка якої розташовується знизу позаду магазину.
Штурмова гвинтівка Форт-221 забезпечена зовнішніми прицільними пристосуваннями у вигляді складаної мушки і регульованого цілика. Також може встановлюватися коліматорний приціл або оптичний приціл.
Живлення набоями Форт-221 (Fort-221) здійснюється зі знімного магазину коробчастого типу ємністю 30 набоїв. Вона ефективно вражає живу силу на відстані до 500 метрів.
Форт-224 — субкомпактна версія штурмової гвинтівки
Своєю чергою штурмова гвинтівка Форт-224 є субкомпактною версією штурмової гвинтівки. Фактично будова цієї штурмової гвинтівки аналогічний будові гвинтівки Форт-221, але з укороченим стволом.
Автоматика Форт-224 працює на системі відводу порохових газів з каналу ствола з довгим ходом газового поршня. Газовідвідна механіка розташована над стволом і прихована корпусом гвинтівки. Замикання каналу ствола відбувається обертовим затвором на 7 бойових упорів. Ствол зброї забезпечений полум’ягасником, кріпиться за допомогою спеціального замка, розташованого праворуч корпусу.
Ударно-спусковий механізм штурмової гвинтівки забезпечує ведення автоматичного чи одиночного вогню. Над пістолетним руків’ям розташований перемикач-запобіжник видів вогню. Кнопка затворної затримки розташована позаду магазину знизу.
Корпус штурмової гвинтівки Форт-224 виконаний з міцного пластику, армованого сталлю, що істотно полегшує вагу зброї. Плечовий упор виконаний на рівні дула, що збільшує влучність бою зброї, але потребує високого розміщення прицільних пристосувань.
Зверху над дулом і знизу цівки змонтована універсальна направляюча типу «рейка Пікатінні» для установки прицільних пристосувань, лазерного цілевказівника, тактичного ліхтаря та інших. Живлення набоями штурмової гвинтівки Форт-224 здійснюється зі знімного магазину коробчастого типу ємністю 30 набоїв.
Універсальний вертоліт Мі-8МСБ-В
Десантно-транспортний вертоліт Мі-8МСБ-В прийняли на озброєння у 2014 році. Він призначений для виконання повітряних, навчально-тренувальних, авіаційних пошуково-рятувальних робіт, ведення повітряного спостереження, а також виконання завдань, пов’язаних з підвищенням мобільності підрозділів Збройних Сил України.
Мі-8МСБ-В є модернізованою версією вертольота Мі-8Т, яка серійно виготовляється на АТ «Мотор Січ» з 2014 року. Під час модернізації Мі-8 до рівня Мі-8МСБ-В здійснили ремоторизацію (мотори ТВ2-117 замінили на нові більш потужні турбовальні двигуни ТВ3-117ВМА-СБМ1В серії 4Е виробництва «Мотор Січ» з електронним запуском), також частково змінили і реконструювали фюзеляж (у конструкції якого за більшої потужності двигунів були посилені несучі елементи), встановили нову систему запуску двигуна. При цьому редуктор двигуна з пропускною спроможністю 2,5 тис. к.с. збережений без змін.
У разі виходу з ладу одного з двигунів, вертоліт Мі-8МСБ-В здатний злетіти на одному двигуні в режимі перевантаження
Заміна двигуна дозволила значно зменшити споживання палива — залежно від умов експлуатації, від 20 до 30% (і відповідно збільшити дальність польоту), підвищити на 30% експлуатаційний ресурс силової установки і збільшити ефективність експлуатації вертольота (особливо в умовах гірської місцевості та високих температур — до + 52 градусів за Цельсієм — з повним завантаженням). Статична стеля збільшилася до 2400 м, а динамічна — до 7300 м.
До речі, під час випробувань було встановлено, що в разі виходу з ладу одного з двигунів вертоліт здатний злетіти на одному двигуні в режимі перевантаження.
Модернізація дозволяє продовжити льотний ресурс вертольота на 2000 льотних годин або 8 років експлуатації
Військовий вертоліт Мі-8МСБ-В під час модернізації також отримав додаткове обладнання: нові системи збору, реєстрації та обробки польотної інформації, аварійний радіомаяк, лазерну систему формування прицільної марки ФПМ-01кв, станцію оптико-електронного придушення «Адрос», комбінований пристрій викиду «Адрос» КУВ 26-50 для постановки перешкод ракетам з інфрачервоними та радіолокаційними головками самонаведення, екранно-вихлопні пристрої АШ-01В для зниження температури і розсіювання потоків вихлопних газів. Крім того, на вертоліт можуть бути встановлені додаткові паливні баки і озброєння: керовані та некеровані ракети, стрілецько-гарматне озброєння, до шести авіабомб або система повітряного мінування ВСМ-1.
Згідно з даними виробника, модернізація дозволяє продовжити льотний ресурс вертольота на 2 тис. льотних годин або 8 років експлуатації з можливістю подальшого продовження ресурсу до 16 років.
У медичному МТ-ЛБ С можна розмістити 8 поранених
Броньовану медичну машину МТ-ЛБ С прийняли на озброєння українського війська наприкінці 2015 року. В ініціативному порядку її розробила київська компанія ТОВ НВК «ВК Система».
МТ-ЛБ С призначена для надання долікарської допомоги та транспортування поранених (у тому числі тяжко поранених) із важкодоступних районів, зон аварій, стихійних лих та бойових дій.
Як порівняти з МТ-ЛБ, внутрішній об’єм корпусу машини значно збільшений (за рахунок зміни висоти десантного відділення). Також бронемашина оснащена обладнанням для надання першої медичної допомоги (медикаменти, перев’язувальні матеріали та джгути, шини для іммобілізації, кисневий інгалятор тощо), лебідкою з електроприводом та довжиною троса 50 метрів (для витягування поранених через ділянки місцевості, що прострілюються) та 5 ношами.
Екіпаж бронемашини — 2 або 3 особи (командир, механік-водій і у разі потреби — санітар-носій).
У медичній бронемашині можуть розміститися від 4 до 8 поранених (чотирьох лежачих важкопоранених або до 8 легкопоранених у сидячому положенні).
Літак Л-39М тренує навички бойового застосування по повітряних та наземних цілях
Навчально-тренувальний літак Л-39М — другий етап модернізації Л-39 — прийняли на озброєння вітчизняного війська у 2015 році. Він призначений для підготовки курсантів льотних навчальних закладів за програмами підготовки льотчиків винищувачів, підтримки натренованості льотного складу стройових частин Повітряних Сил Збройних Сил України та навчання елементів бойового застосування по повітряних та наземних цілях з використанням бортового тренажерного комплексу БТК-39.
Бортовий тренажерний комплекс — це спеціалізований обчислювач, що в польоті імітує реальні системи прицілювання та застосування авіаційних засобів ураження бойових літаків МіГ-29 і забезпечує відповідне інформаційне поле в кабіні літака. Він обчислює параметри руху заданих імітованих цілей, сприймає сигнали управління системами озброєння та формує на рідкокристалічних індикаторах у кабіні курсанта (або пілота, який навчається) відповідне інформаційне поле, що відповідає реальному літаку МіГ-29 за аналогічних умов його бойової роботи по реальних цілях.
Максимальна злітна маса — 4700 кг, практична стеля — 11 000 м. Екіпаж — 2 особи. Максимальна швидкість горизонтального польоту: біля поверхні землі — 786 км/год, на висоті понад 9000 м — 640 км/год. Практична дальність польоту на крейсерській висоті та швидкості — 800 км.
(Далі буде)
