Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
Міжнародна співпраця України у сфері безпеки та оборони важлива як на двосторонньому рівні, так і в форматі багатонаціональних військових підрозділів. Одним із таких є багатонаціональний інженерний батальйон «Тиса», який було створено 20 років тому. Однак нині триває переосмислення стратегії його роботи в розрізі кліматичних змін.
Кореспондент АрміяInform поспілкувався з румунським військовим експертом Клавдіу Дегерату про перспективи розвитку батальйону «Тиса», а також як це вплине на інтеграцію України до НАТО.
Довідково. Клавдіу Дегерату – експерт щодо питань НАТО, безпеки та оборони Румунії, а також Європейського Союзу. Нині є радником у Сенаті (верхня палата румунського парламенту) й провідним науковим співробітником Національного Інституту вивчення тоталітаризму Академії Наук Румунії. Попередньо працював гендиректором політики планування й оборони Румунії відносно ЄС та НАТО, а також головою відділення оборони в румунській делегації при штаб-квартирі Північноатлантичного Альянсу.
− Чим, на Вашу думку, важливий багатонаціональний інженерний батальйон «Тиса»?
− Це багатонаціональний підрозділ, запропонований Україною у 2002 році з конкретною місією для допомоги під час надзвичайних ситуацій, зокрема повеней в басейні річки Тиса. Угорщина, Румунія та Словаччина прийняли цю пропозицію та вирішили підписати угоду про формування загону та долучення до нього своїх військовослужбовців з інженерних підрозділів.
Для координації роботи батальйону існує політичний комітет, а також робоча група. Також вони проводять щорічні навчання за принципом ротації в різних країнах-учасницях батальйону.
Це єдиний багатонаціональний підрозділ, який спеціалізується на надзвичайних ситуаціях у цій частині Європи. Це дуже важливо для нас, і це було зроблено не лише для оборонної співпраці, але й для порятунку громадян регіону від повеней.
Це єдиний багатонаціональний підрозділ, який спеціалізується на надзвичайних ситуаціях у цій частині Європи. Це дуже важливо для нас, і це було зроблено не лише для оборонної співпраці, але й для порятунку громадян регіону від повеней.
У цьому підрозділі співпрацюють на рівні стандартів НАТО. Важливо, щоб Україна працювала з союзниками за стандартами НАТО. Це хороший приклад для всіх, що Україна готова працювати як член НАТО у практичній військовій діяльності, поки ще не ставши країною-членом Альянсу.
−У своєму червневому комюніке НАТО заявило, що головна мета Альянсу − «стати провідною міжнародною організацією з розуміння та адаптування впливу кліматичних змін на безпеку». Чому нині важливо говорити про ці речі?
− Так, я вважаю, що його клімат і особливо ризики, пов’язані зі зміною клімату, є дуже важливими з тієї причини, що вони безпосередньо впливають на громадянське суспільство та на економічну діяльність.
З цієї точки зору НАТО в наступній стратегічній концепції введе дуже важливий розділ про кліматичні зміни. Крім того, буде розроблена програма співпраці з партнерами щодо питань клімату. Безумовно, багатонаціональний інженерний батальйон уже став гарним прикладом вирішення невійськових питань безпеки, пов’язаних зі зміною клімату. У нашій місцевості найбільш важливі та часті проблеми пов’язані з повенями. Це вже добре оцінено НАТО, оскільки ми вже маємо великий досвід у цій сфері.
Я знаю, що ведуться дискусії щодо розширення діяльності багатонаціонального інженерного батальйону на Дунай. Це було б важливо не тільки для Румунії, але й для Угорщини та України, тому що в нас є спільні виклики в цьому регіоні. Якщо країни погодяться, то батальйон може стати, наприклад, бригадою.
У майбутньому ми зіткнемося з великою кількістю кліматичних ризиків: повені, пожежі, інші види екологічних ризиків. Звісно, нам знадобляться військові для захисту цивільного населення.
У майбутньому ми зіткнемося з великою кількістю кліматичних ризиків: повені, пожежі, інші види екологічних ризиків. Звісно, нам знадобляться військові для захисту цивільного населення.
− Як я Вас зрозумів, це буде розширення батальйону «Тиса»?
− Так, ймовірно, розширення до введення старої угоди і Дунаю. Також я знаю, що на Балканах є формат співпраці в рамках Оборонного Міністерсько-координаційного комітету Південно-Східної Європи. У них нині тривають дискусії про SEDC (Південно-Східне оборонне співробітництво) та обмін досвідом із багатонаціональним інженерним батальйоном «Тиса».
читайте також:
Ми бачимо, що Україна зацікавлена у співпраці з Румунією, Болгарією, Грецією, Туреччиною та іншими країнами. Ми можемо інтегрувати кращу військову діяльність і навчання в Чорноморському регіоні.
− Як все це пов’язано зі Спільною Політикою Оборони та Безпеки ЄС?
− ЄС не має міцної військової бази. Але на рівні надзвичайних ситуацій – так, у них у цих питаннях є механізм співпраці між країнами Європейського Союзу.
Це також можливо з партнерами – Україною, Молдовою та Грузією у випадку з пожежниками, військами МВС.
Вони все-таки більше виступають за долучення цивільного населення, а не військових. Безперечно, ми можемо зробити більше в умовах боротьби з надзвичайними ситуаціями. Це вкрай важливий напрям співпраці Румунії та України. У нас досить добре інтегрована концепція співпраці.
− Батайльон «Тиса» також пов’язаний з безпекою не лише Центральної Європи, але й Чорного моря. Яким чином нова Чорноморська стратегія НАТО вплине на співпрацю в регіоні?
− НАТО має дві основні цілі щодо Чорного моря. Перша –це організувати колективну оборону своїх країн-членів – Румунії, Болгарії та Туреччини − від російських загроз. А друга – підвищити стійкість партнерів, а саме: України, Молдови та Грузії.
НАТО рекомендувало Румунії, Болгарії та Туреччині підвищити рівень співпраці з цими країнами. Брюссель також надає підтримку розвитку співробітництва в цьому напрямку.
НАТО допоможе Україні мати сучасну армію, а також Грузії. Молдова все ще займає нейтральну позицію. Але в рамках двосторонньої співпраці Румунія надає істотну допомогу Молдові.
Перед розширенням НАТО потребуватиме поглиблення співпраці між Румунією та Україною, Румунією та Грузією тощо. Для того, щоб отримати запрошення, Україні необхідно модернізувати свої Збрйоні Сили. Також розвивати кращі політичні відносини з Румунією, Болгарією та Туреччиною та покращувати військову співпрацю. Це головні зусилля, які Україна має докласти для досягнення вкрай важливої мети – стати членом Північноатлантичного Альянсу.
