Водночас є питання, які потребують доопрацювання, адже поставити бійця у штат частини ще не означає повністю повернути його до виконання завдань. Зокрема, механізм потребує вирішення…
У Veteran Hub міста Вінниця пройшов тренінг із фандрайзингу «Соціальне підприємство — разом до мети». Як залучати кошти та інші ресурси, необхідні для реалізації певного проєкту або діяльності в цілому, вчила ветеранів керівниця лабораторії у Вінницькому регіоні проєкту Євросоюзу «EU4Youth» Ольга Шевчук.
Як прокоментувала кореспондентці АрміяInform представниця EU4Youth, у Вінниці сформувалась дуже потужна ветеранська спільнота, яка активно долучається до підприємництва:
— Нещодавно був завершений перший етап грантового конкурсу для соціальних стартапів у рамках проєкту EU4Youth (для молоді від 18 до 35 років). Приємно зазначити, що вінницький ветеран Володимир Скосогоренко вийшов у другий тур зі своїм проєктом «Чорний часник». Він має великі шанси отримати грошові кошти до 10 тис. євро на розвиток власної справи.
Проєкт «EU4Youth — Розкриття потенціалу молодих соціальних підприємців в Молдові та Україні» спрямований на розвиток соціального підприємницького потенціалу молоді Молдови та України, а також стимулювання і підтримки молодих соціальних підприємців у розробленні та реалізації інноваційних рішень із просування соціальної інтеграції.
Мета проєкту досягається за допомогою коучингу, наставництва й навчання на практиці, а також надання стартового фінансування для молоді в Молдові та Україні для запуску соціально-підприємницьких інноваційних проєктів, які сприяють створенню додаткових можливостей працевлаштування для вразливої молоді, скорочення нерівності та екологічної стійкості.
На першому етапі проведення цього конкурсу організатори з’ясували, що ті, хто подається на грант, роблять багато помилок, складаючи бізнес-плани. Є гарні ідеї, проте не вистачає навичок подати проєкти в потрібному для виграшу форматі.
Серед таких помилок Ольга Шевчук виділила три основні. Насамперед конкурсанти не читають Положення про проєкт та вимоги до його написання.
— Якщо у вимогах зазначено, що текст бізнес-проєкту має бути оформлено на 3 сторінки шрифтом Ariel 16 розміру, то так і має бути. Був випадок, коли людина підготувала план на 3 сторінки й один абзац та була дискваліфікована. Перший етап перевірки якраз і полягає в тому, що дивляться на шрифт, інтервал, абзац тощо. І дуже прикро, коли людина вилітає на цьому першому етапі через один зайвий абзац чи щось подібне, — зазначила Ольга Шевчук.
читайте також:
Друга розповсюджена помилка — це забагато так званої води, коли бізнес-план схожий на художній твір.
— Лірика нікому не потрібна. Особливо це дуже недоречно сприймається, коли текст перекладається англійською. У таких випадках рекомендую бізнес-план закинути в Google-перекладач з української на англійську й навпаки, а потім прочитати, що вийшло. Ось приблизно такий текст бачитиме донор, який розглядатиме проєкт. Часто це мало схоже на бізнес-план, — продовжила представниця EU4Youth.
І третьою помилкою є недостатнє обґрунтування по суті проблеми, яку планує розв’язати своєю діяльністю підприємець.
Тож упродовж 4 годин Ольга Шевчук вчила учасників бойових дій та членів їхніх родин не припускатися подібних помилок на шляху підприємницької діяльності.
