Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
На головній площі міста три прапори: Державний прапор України, прапор міста Торецьк та Десантно-штурмових військ — так зранку недільного дня мешканці прифронтового шахтарського містечка привітали воїнів однієї з окремих десантно-штурмових бригад, які захищають їх у рамках проведення операції Об’єднаних сил.
У центрі шахтарського населеного пункту армійці розмістили зразки бойової та спеціальної техніки, організували виставку-показ стрілецької зброї.
Аби привітати воїнів Збройних Сил України із професійним святом — Днем Десантно-штурмових військ — та заохотити найкращих, прибули командир оперативно-тактичного угруповання «Північ» полковник Дмитро Красильников, керівник Торецької військово-цивільної адміністрації Василь Чинчик, ветерани російсько-української війни та пересічні мешканці.
— Для мене велика честь привітати наших славних воїнів-десантників з їхнім святом мужності та сили, — каже полковник Дмитро Красильников. — Свого часу я мав честь проходити службу саме в цій військовий частині, а також виконував бойові завдання зі звільнення міста Торецьк. Хочу побажати всьому особовому складу повернутися живими та здоровими у пункт постійної дислокації після успішного виконання своїх обов’язків. Також прошу не забувати бойові традиції частини.
Зі свого боку Василь Чинчик своїм рішенням заохотив низку воїнів Об’єднаних сил почесною нагрудною відзнакою «За оборону міста Торецьк», грамотами та цінними подарунками.
Серед нагороджених почесною грамотою була й лейтенант Галина Єременчук.
— У ролі воїна-зв’язківця у Збройних Силах України служу з 2014-го, — розказує жінка-військовослужбовець. — Діти залишилися з батьком, бо розуміють, що як військова я маю захищати свою державу та їх зокрема. Наша бойова бригада виконувала завдання під Іловайськом та у Дебальцевому, у Донецькому аеропорті, а також успішно била окупантів під час рейдових дій улітку 2014-го. Хоча це моє перше бойове відрядження, проте я серцем відчуваю заслуги рідної частини та прагну примножити їх своєю скромною роботою на передовій.
А ось командир одного з підрозділів вартових неба бригади молодший сержант Олександр з 2015 року воює у складі цього колективу.
— Пішов до війська за четвертою хвилею мобілізації. Пощастило потрапити саме сюди. Бойове хрещення пройшов на «промці» під Авдіївкою. Як тоді, у 2015-му, так і тепер ми добре воюємо і, скажу з власного досвіду, там, де наша бригада — там окупанти поводяться досить чемно. Мені зараз 35 років і є диплом про вищу освіту. Тому я маю амбіції колись отримати офіцерські погони. В цьому прагненні розвиватися далі мене підтримує дружина та 6-річна донечка Варвара, — поділився планами воїн-десантник.
Наприкінці святкових заходів творчі колективи міста Торецьк влаштували концерт для військових. Останні ж запросили всіх охочих на солдатську кашу, приготовлену на польовій кухні КП-130.
читайте також:
Фото автора
