Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Існує багато дискусій у суспільстві щодо того, чи є навчання у військових ліцеях військовою службою, або навпаки — воно прирівнюється до навчання в загальноосвітній школі.
Нині чинне законодавство чітко регламентує, що період навчання у військовому ліцеї не є військовою службою. Так, Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу», визначає, що «…військовою службою є день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти — для громадян, які не проходили військову службу».
Поряд з цим редакція аналогічного Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу», що була чинною з 1992 по 1999 рік, визначала, що початком перебування на військовій службі є «…день прибуття на навчання до військового навчального закладу (військового ліцею), зазначений у приписі, виданому військовим комісаріатом для допризовників, призовників і військовозобов’язаних».
— Вже є узагальнена практика з цього питання, сформована Верховним Судом України у постановах від 27 березня 2012 року (справа № 21-7а12) та від 16 квітня 2013 року (справа № 21-107а13). Вищезгадані колегії суддів скасували рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що ліцей не є військовим навчальним закладом і вік ліцеїстів менше ніж 18 років, тобто менший ніж призовний, — зазначив експерт з військового права Олександр Порва.
Тож за загальними принципами військовий ліцей не може бути зарахований до загального строку військової служби, проте є нюанси.
— Існують випадки, коли термін навчання у ліцеї був зарахований до загального строку військової служби деяким випускникам. Водночас такі рішення суду набрали законної сили. І виникає питання — як бути в таких випадках? Тут є певна судова практика, закріплена в Постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року (справа № 817/689/16) та від 01 грудня 2020 року (справа № 820/1445/17). Статтею 78 Кодексу Адміністративного Судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються під час розгляду інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Тобто відповідно до вищезгаданих рішень обставини з питань зарахування термінів навчання у військових ліцеях, що були встановлені раніше і в разі, якщо такі рішення набрали законної сили, не підлягають повторному вивченню та доказуванню. Тож такі рішення суду є обов’язковими для всіх підприємств, організацій та військових частин, — повідомив Олександр Порва.
