Однак, сучасний воїн повинен не тільки знати способи точно «доставити» боєприпаси для ураження техніки чи живої сили противника, а й вміти захиститися від ворожих…
Вже понад рік як в Міністерстві оборони України створено Директорат політики у сфері оборони. Про його основні завдання та діяльність АрміяInform вже повідомляла своїх читачів. Сьогодні ж із генеральним директором Директорату, доктором військових наук Юрієм Пундою поговоримо про партнерство України з НАТО.
— Юрію Васильовичу, що вже зроблено для реалізації стратегічного курсу України?
— Для більш якісного і чіткого розуміння питань щодо партнерства України з НАТО потрібно дещо зануритися в історію та побудувати «лінію розвитку» особливого партнерства України з НАТО.
Довідково. Формально відносини Україна — НАТО започатковані у 1991 році, коли Україна приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва. У лютому 1994 року Україна першою серед держав колишнього СРСР приєдналася до Програми НАТО «Партнерство заради миру». У 1997 році Україна набула членства в Раді євроатлантичного партнерства (яка була створена на заміну Ради північноатлантичної співпраці).
Визначальними документами у відносинах між Україною і НАТО є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору і Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство. На виконання Хартії 10 жовтня 1997 року було створено Комісію Україна — НАТО, яка стала органом ухвалення рішень, відповідальним за розвиток відносин між Північноатлантичним альянсом і Україною та органом, який спрямовує спільну діяльність.
Потрібно наголосити, що за останні кілька років низка актів Верховної Ради України і підписаних Президентом України документів заклали міцні підвалини євроатлантичного курсу нашої держави, скерованого на набуття Україною повноправного членства в НАТО. Це Закон України «Про національну безпеку України», який набрав чинності 8 липня 2018 року; зміни до Конституції України в частині стратегічного курсу на набуття Україною повноправного членства в ЄС і НАТО, які набрали чинності в лютому 2019 року.
Відповідно до внесених змін Президент України — Верховний Головнокомандувач ЗС України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття Україною повноправного членства в ЄС і НАТО; Стратегія національної безпеки України, введена в дію Указом Президента України від 14 вересня 2020 року, наголошує на значенні відносин України з НАТО.
— Чи маємо нині оновлені Цілі партнерства України з НАТО?
— 16 червня 2021 року Північноатлантична рада оприлюднила новий пакет Цілей партнерства України з НАТО, який містить 46 Цілей. Вони були одностайно ухвалені всіма 30 державами-членами Альянсу.
Довідково. Україна стала першою державою-партнером НАТО, яка отримала такий оновлений пакет Цілей партнерства, який розрахований на період до 2025 року. У ньому наведено сили і засоби, які Україна готує для участі в програмі «Партнерство заради миру», операціях та місіях Альянсу. Цілі партнерства підтримують інші завдання з реформування сектору безпеки та оборони, а заходи оборонної реформи є важливим інструментом вимірювання прогресу України на обраному шляху.
Імплементацію 27 із 46 Цілей партнерства покладено на Міністерство оборони України і Збройні Сили України (МОУ і ГШ ЗС України — 18, ЗС України — 9).
Імплементацію 27 із 46 Цілей партнерства покладено на Міністерство оборони України і Збройні Сили України (МОУ і ГШ ЗС України — 18, ЗС України — 9).
Слід підкреслити, що інші складові сектору безпеки і оборони країни також залучені до виконання Цілей партнерства. Зокрема, Міністерство внутрішніх справ України має 3 Цілі; Державна прикордонна служба України — 2; Державна служба України з надзвичайних ситуацій — 6; Національна гвардія України — 3; Служба безпеки України — 2; Міністерство у справах ветеранів України — 1 Ціль.
читайте також:
Хочу наголосити, що Цілі партнерства є одним із найбільш дієвих інструментів впровадження в Україні стандартів НАТО, посилення інституційних спроможностей оборонного відомства, розвитку спроможностей Збройних Сил України та набуття взаємосумісності оборонних і безпекових структур України з відповідними структурами держав-членів НАТО. Цілі партнерства передбачають побудову системи дієвого демократичного цивільного контролю та подальшу трансформацію системи управління Збройних Сил України.
Реалізація Цілей партнерства є необхідною передумовою для приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО. Так, у червні цього року на Саміті НАТО в Брюсселі було зазначено, що наша держава стане членом Альянсу, а План дій щодо членства є невід’ємною частиною цього процесу.
— Які очікувані результати імплементації Цілей Партнерства України з НАТО?
— Пакетом Цілей партнерства для України у 2021 році передбачається реалізація широкого спектру завдань на короткострокову перспективу, основними з яких є:
- посилення обороноздатності та нарощування оперативних спроможностей Збройних Сил України;
- досягнення Збройними Силами України критеріїв, необхідних для членства в НАТО, включно з підвищенням їх взаємосумісності зі збройними силами держав Альянсу;
- сприяння реформуванню та професіоналізації Збройних Сил України, впровадження у їхню діяльність найкращих європейських та євроатлантичних стандартів, практик і процедур;
- забезпечення участі Збройних Сил України в операціях з підтримання миру та безпеки під проводом Альянсу, залучення визначених військових формувань до Сил реагування НАТО.
— Яка роль відведена Директорату політики у сфері оборони в імплементації Цілей партнерства Україна — НАТО на період до 2025 року?
— Для успішної реалізації визначених Міністерству оборони України і Збройним Силам України завдань щодо імплементації Цілей партнерства Директоратом політики у сфері оборони МО України проведено аналіз досягнення Цілей партнерства 2018–2020. Крім того, організовано роботу в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України щодо формування Переліку заходів досягнення оновленого пакета Цілей партнерства, а також проведено низку міжнародних консультацій з Представництвом НАТО в Україні щодо імплементації Цілей партнерства.
Для організації досягнення Цілей партнерства Процесу планування та оцінки сил міжнародної програми НАТО «Партнерство заради миру» в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту 27 серпня 2021 року видано наказ Міністерства оборони України № 255 «Про організацію виконання завдань у Процесі планування та оцінки сил міжнародної програми НАТО “Партнерство заради миру” в системі Міністерства оборони України».
У вересні 2021 року Міністр оборони України затвердив Перелік завдань і заходів досягнення Цілей партнерства на 2021–2025 роки в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України. Перелік конкретизує виконавців завдань і заходів Цілей партнерства та встановлює часовий показник. Такий підхід дозволяє реально прогнозувати досягнення конкретних результатів та розраховувати на реальне досягнення Цілей партнерства.
читайте також:
Цілі партнерства є одним із найбільш дієвих інструментів оборонної реформи, наближення України до стандартів НАТО, посилення інституційних спроможностей оборонного відомства, розвитку спроможностей Збройних Сил України та набуття взаємосумісності оборонних і безпекових структур України з відповідними структурами держав-членів НАТО і значення успішної реалізації Цілей партнерства набуває особливої ваги для реалізації євроатлантичних прагнень України.
— А що вже зроблено для того, щоб Україна стала членом Альянсу?
— Процес вступу до Альянсу регулюється Північноатлантичним договором: країни, які бажають приєднатися, повинні відповідати певним вимогам і завершити процес, що включає політичний діалог і військову інтеграцію.
Зокрема, стаття 10 Північноатлантичного договору визначає: «Сторони можуть, за одностайної згоди, запросити будь-яку іншу європейську державу, яка спроможна втілювати в життя принципи цього Договору і робити свій внесок у безпеку Північноатлантичного регіону, приєднатись до цього Договору».
Втілення принципів Північноатлантичного договору — це наша сьогоднішня повсякденна робота, а реальним внеском у безпеку Північноатлантичного регіону є те, що Україна з 2014 року воює з підступним агресором РФ фактично на передньому краї протистояння цивілізованого світу та імперських амбіцій східного сусіда. Воює за демократичні цінності, за розвиток, добробут громадян, безпеку людини, суспільства, партнерів і всього людства.
Наш далеко не перший, але визначальний крок до вступу до Альянсу — зміни Конституції України у 2019 році, згідно з якими закріплено стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.
Наш далеко не перший, але визначальний крок до вступу до Альянсу — зміни Конституції України у 2019 році, згідно з якими закріплено стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.
читайте також:
Будучи партнером НАТО, Україна надає свої підрозділи для участі в операціях Альянсу, зокрема в Афганістані і Косові, а також до складу Сил реагування НАТО і для участі в навчаннях НАТО. Члени Альянсу високо цінують ці значні внески, які демонструють відданість України справі євроатлантичної безпеки.
— Як Північноатлантичний альянс допомагає зближенню?
— 10 березня 2018 року НАТО визнало за Україною статус країни-аспіранта на шляху до приєднання до Альянсу.
У жовтні 2019 року члени Північноатлантичної ради відвідали Україну з дводенним візитом, демонструючи незмінну підтримку України з боку Альянсу. Вони взяли участь у засіданні Комісії Україна — НАТО в Києві, де Генеральний секретар НАТО виступив у Верховній Раді України.
12 червня 2020 року Північноатлантична рада визнала Україну партнером з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner, EOP). Цей статус є частиною ініціативи НАТО з оперативної сумісності з партнерами, покликаної підтримувати і поглиблювати співробітництво між членами Альянсу і партнерами, які роблять значні внески в операції і місії на чолі з НАТО.
Члени Альянсу продовжують заохочувати і підтримувати Україну на шляху реформ, зокрема в секторі безпеки і оборони, щодо цивільного контролю, демократичного нагляду, боротьби з корупцією.
