Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
14 жовтня у Дніпрі відбувся мотопробіг, яким офіційно розпочато історію мотоклубу «Military Motorcycle Club «Patriots», що об’єднає байкерів з військовим досвідом — ветеранів та чинних військовослужбовців.
Як розповідає ініціаторка створення байк-клубу, старший ординатор травматологічного відділення Військово-медичного клінічного центру Східного регіону (м. Дніпро) майор медичної служби Вікторія Паламарчук, ідея створення клубу як тематичного осередку сучасної української мотоциклетної культури з акцентом саме на військовослужбовців, ветеранів та учасників бойових дій виникла понад рік тому. Мета його створення — формування когорти однодумців, які прагнуть поширювати у мотоспільноті та суспільстві цінності, що стали для них філософією життя. Патріотизм, бойове братерство, взаємодопомога, дисципліна — ці поняття і цінності для людей, які пройшли крізь війну, зазвичай мають більший і глибший сенс, ніж для тих, хто її не бачив.
За словами Вікторії Паламарчук, її чотирирічний досвід спілкування у широкому колі залучених до байкерського руху показав, що є потреба створення саме військового мотоклубу, члени якого говоритимуть між собою однією мовою та будуть готові підтримати й допомогти одне одному не тільки у межах улюбленого хобі, а й у будь-якій життєвій ситуації.
Вона розповідає, що захоплювалася мотокультурою з дитинства. Слідуючи за своєю мрією, у 2018 році почала мандрувати країною на власному байку Yamaha Drag Star 400, нині щодня приїздить на службу на мотоциклі Yamaha Midnight Star з об’ємом двигуна у 1000 кубічних сантиметрів — це потужний і швидкий апарат. Мотоциклом також їздила і на ротації у військовий госпіталь у Маріуполі.
Ця поїздка, напевно, і визначила необхідність створення мотоклубу для військових.
«Напередодні ротації я була у відпустці і брала участь у мотопробігу. Під час обговорення планів щодо майбутніх заходів я сказала, що не зможу взяти у них участь, адже їду на тривалий час виконувати завдання. Коли один з хлопців запитав: чи можу я під якимось надуманим приводом відмовитися від ротації на фронт — мене це шокувало», — згадує Вікторія.
— Мотоклуб — це про транспорт чи про щось більше?
— Для себе вирішила, що мотоцикл — це мій стиль життя, це відчуття свободи, яке дарує байк. Це можливість залишити позаду весь негатив — все, що було за день. Коли ти їдеш дорогою, все прожите залишається десь там, позаду.
Коли почала спілкуватися з іншими хлопцями й дівчатами, які також їздять на байках, то побачила, що нас, військових, там не дуже розуміють. Люди живуть іншим життям. Популярними є ті, хто має чимало вільного часу та достатні фінансові можливості.
У цьому середовищі військові представлені дуже обмежено, їх там мало знають. Хоча я вважаю, що військові заслуговують на більшу повагу.
Хотілося б об’єднати людей, яких пов’язує спільна ідея, які мають спільний погляд на життя, однакове розуміння поняття Батьківщини й знають, у чому полягає її захист. Люди, яких це об’єднує, мислять іншими категоріями та сповідують інші цінності, ніж цивільні.
Тому хочеться об’єднати патріотів, які служать або служили в армії, та знають, як це — захищати свою країну. Звісно, це мають бути люди, які люблять їздити на мотоциклах і для яких це є також стилем життя. Щоб вони були гідно представлені військовим клубом у мотосередовищі.
— Яким є формат клубу і як ідею його створення сприйняли у байкерському русі?
— Понад рік ми розмірковували над структурою клубу, його назвою, емблемою, статутом. У байк-середовищі необхідно отримати своєрідне «погодження» на створення нового клубу. Важливо, щоб його сприймали інші — це така тонка політика визнаних клубів. Ми через це теж пройшли: отримали погодження, нас позитивно сприйняли у нашому місті Дніпро. Великі клуби допомагали консультаціями та порадами, з огляду на які й була сформована наша позиція, за що їм велика подяка.
Ми обрали для себе формат Military Motorcycle Club — такий формат в Україні представлений уперше, його до цього моменту не було в нашій країні. Клуби такого формату діють у деяких країнах Європи та світу. Вони об’єднують військових та ветеранів, які брали участь у бойових діях. Це Австралія, Нова Зеландія, Данія, Норвегія, США.
Формат Military Motorcycle Club дуже обмежує коло тих, хто має право вступу, тому він не є широко розповсюдженим, оскільки сучасні клуби створюються зазвичай без прив’язки до певної професії його членів.
Наразі ми маємо необхідний мінімум членів клубу, досвід спілкування з якими показав їхню надійність. Це чинні військовослужбовці з різних підрозділів, зокрема з нашого госпіталю, є один офіцер у відставці, є офіцер, який планує знову призиватися на військову службу, вже є і охочі приєднатися в майбутньому.
Нашою специфікою є адаптованість під можливості військовослужбовців, оскільки тривалі ротації унеможливлюють повноцінну участь членів у клубних заходах — це обов’язково буде враховуватися.
Ще однією нашою особливістю є гендерне рівноправ’я, адже багато відомих клубів складаються виключно з представників однієї статі. Ми, як і більшість сучасних мілітарних мотоклубів, не розділяємо людей за статевою приналежністю — всі члени клубу мають однакові права.
— З чого почнете свою діяльність і на чому будете зосереджені?
— Мотопробігом містом ми відзначаємо день нашого створення і 14 жовтня — День захисників і захисниць України — буде нашим днем народження. У цей день щороку ми збиратимемося та говоритимемо про спільне. Якщо клуб буде цікавий людям і буде розростатися, то обов’язково плануємо брати участь у волонтерській діяльності.
Одразу зазначу, що членами клубу можуть стати люди, на яких можна покластися — це дуже важливо. Клуб — це мотосім’я, у якій панує довіра, де ти завжди можеш покластися на своїх побратимів.
Окрім створення ветеранського кола однодумців, метою клубу є популяризація здорового способу життя, популяризація моторуху, популяризація безпеки руху.
Хочеться донести до людей, що байкер — це нормальний учасник дорожнього руху, а ті, хто порушує правила — їх меншість.
Хочеться показати суспільству позитивний образ байкера і гідний образ військового.
