Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
За результатами спільного засідання Міжпарламентської ради Україна-НАТО (UNIC) та Міжпарламентської ради НАТО-Грузія (GNIC) парламентарії України та Грузії прийняли спільну Заяву щодо безпекової ситуації в Чорноморському регіоні.
Як інформує пресслужба Апарату Верховної Ради України, у спільній Заяві парламентарії двох країн наголосили на наявності значних викликів в Чорноморському регіоні, які потребують скоординованих дій на регіональному рівні обох країн.
Парламентарії відзначили, що Чорне море має всі можливості бути морем миру та розвитку, що розширить економічні і торговельні можливості, а також можливості розвитку для країн регіону. Чорноморські транзитні маршрути мають великий потенціал для диверсифікації енергетичних і транспортних маршрутів, що прямують до Європи, і, отже, зниження енергетичної залежності Європи від Росії.
Українські та грузинські парламентарії погодилися, що, через агресивну поведінку Росії по відношенню до її безпосередніх сусідів і триваючі порушення міжнародного права та міжнародних зобов’язань, Росія є основним дестабілізуючим фактором у Чорноморському регіоні.
Разом з тим, актуальним залишається питання про невизнання депутатів Державної Думи обраних на окупованих територіях як офіційних представників РФ, та накладання на них персональних санкцій. Рішучим кроком для забезпечення безпеки і стабільності в Європі буде розглянути можливість щодо розширення військової присутності країн-членів НАТО на території України з метою забезпечення безпеки недоторканості і суверенітету української території в умовах посилення агресивної риторики Кремля та нарощування угруповання збройних сил Росії у безпосередній близькості до державного кордону України.
Найголовнішим питанням, яке потребує переконливої підтримки країн-членів НАТО та яке найбільш ефективно здатне забезпечити безпеку і стабільність в регіоні, залишається питання підтримки євроатлантичного курсу України в частині що стосується надання Плану дій щодо членства в НАТО та видимої перспективи вступу до лав Альянсу.
Парламентарії закликали Північноатлантичний альянс продовжувати посилювати свою присутність у Чорноморському регіоні та поглиблювати свою практичну участь, що стане передумовою створення безпечного та стабільного Чорноморського регіону, а отже – розширення євроатлантичної безпеки.
Парламентарії також висловили сподівання, що, беручи до уваги важливість безпечного та стабільного Чорноморського регіону для ширшої євроатлантичної безпеки, Альянс має розглянути можливість розробки всеосяжної чорноморської стратегії, яка б чітко виражала інтереси НАТО в регіоні та визначала кроки до підвищення його безпеки.
Парламентарії відзначили, що найкращою можливістю відобразити бачення Альянсу щодо Чорноморського регіону буде нова Стратегічна концепція НАТО, яку планується до прийняття на майбутньому саміті НАТО у 2022 році.
Повний текст спільної Заяви англійською мовою додається.
Пілоти Департаменту активних дій ГУР МОУ показали, як нищать особовий склад ворога та спопеляють ворожі військові цілі на Запорізькому напрямку.
Слідчі СБУ вважають воєнним злочином російський удар по будівлі Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, який знаходиться біля ЧАЕС.
Найбільше ворог атакував на Гуляйпільському напрямку, де відбулося 20 боїв.
Оператори 3-го батальйону «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж» зробили успішну засідку.
Підрозділи Middle-strike ССО ЗСУ уразили у ніч проти 7 червня нафтобазу «Семиколодезянська» та нафтовий термінал в окупованому Криму.
За три рокі на позиціях окупанти глибоко врилися в землю, щоб сховатися від дронів.
Медична сестра, військовослужбовець
від 50000 до 120000 грн
Бучач
Третій відділ Чортківського РТЦК та СП
Водій-електрик кат. С, СЕ, військовослужбовець
від 20000 до 100000 грн
Дніпро
Інженерний батальйон Сил ТрО ОК Схід (в/ч А4806)
Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…