Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
У серпні 2020 року було видано наказ Міністерства оборони України «Про організацію і виконання заходів оборонної реформи на середньострокову перспективу». В процесі виконання вимог наказу було виділено три основні пріоритетні напрямки діяльності, на яких були зосереджені основні зусилля: урядування у сфері оборони; планування та управління ресурсами та управління людськими ресурсами. Сьогодні мова піде про саме урядування у сфері оборони. Про це кореспондент АрміяInform поспілкувався з Генеральним директором Директорату політики у сфері оборони МО України Юрієм Пундою.
– Юрію Васильовичу, досить гостро ставало питання стосовно того, що наявна модель управління не завжди відповідає стандартам НАТО. Для зміни ситуації необхідні зміни насамперед у законодавчій сфері. Що наразі зроблено в цьому напрямку?
– Сьогодні ми набуваємо унікального досвіду проведення оборонної реформи, який, на жаль, не застосовувався з набуття Україною незалежності. Так, Ви праві, наявна модель військового управління не завжди відповідає підходам і принципам країн-членів НАТО і не завжди є ефективною. Це іноді, окрім всього іншого, призводило до конфліктів, які навіть виносилися на публічне обговорення. Ця проблема є гострою не тому, що вона пов’язана з певними персоналіями, а тому, що в законодавстві були закладені системні помилки, які не були очевидними на початковому етапі. Маємо розуміти, що реформа – це тривалий тернистий шлях, тому не завжди ті рішення, які ухвалюються на довгострокову перспективу, залишаються актуальними. Адже розвивається суспільство, країна, світ. Тому на сьогодні виникла гостра потреба унормування вітчизняної системи оборонного менеджменту та системи управління обороною держави в цілому. Отже, було ухвалене рішення створити у Комітеті ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки робочу групу, до якої увійшли народні депутати, фахівці Офісу Президента України, Кабінету Міністрів, Міністерства оборони та Генерального штабу ЗС України, громадянського суспільства та іноземні радники. Такий склад робочої групи дає впевненість щодо якості виконаної роботи. Тобто відбувається дуже фахова, відверта та глибока дискусія щодо найближчого майбутнього організації та управління процесу оборони держави та Українського війська взагалі. Я б виділив два базових елементи, на яких будується робота цієї робочої групи. Перший – підготовка нормативно-правової бази для імплементації тих реформаторських зусиль, яке здійснює керівництво держави щодо розвитку Збройних Сил. Другий – побудова інституційної моделі оборони відповідно до норм і принципів НАТО. Тобто створюється основа для незворотної трансформації системи оборони країни. Як в Конституції України закріплено наші євроатлантичні прагнення, так само в законодавстві в сфері нацбезпеки і оборони мають бути створені засади, які дозволяють впроваджувати всі ті оперативні процеси, взаємовідносини між посадовими особами та оборонними інституціями в реальне життя.
– У Комітеті Верховної Ради України з питань нацбезпеки, оборони та розвідки презентовано відповідний законопроєкт. Розкажіть про це детальніше.
– Так, 15 вересня на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки відбулась презентація проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань національної безпеки і оборони щодо посилення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, удосконалення питань військового керівництва та процедур оборонного планування». Цей законопроєкт є дуже складним, оскільки трансформація системи управління з пострадянської на західну вимагає дуже радикальних змін. Цей законопроєкт є ключовим і вносить зміни до 18 Законів України в сфері нацбезпеки та оборони.
Законопроєкт спрямований на реалізацію стратегічного курсу на набуття нашою країною повноправного членства в ЄС та НАТО, створення правової бази трансформації інституційної моделі оборони України на основі засад, принципів та норм держав-членів НАТО. Серед ключових змін, які запроваджуються зазначеним законопроєктом, слід відзначити унормування чіткої вертикалі підпорядкованості та підзвітності в системі управління, визначення нових понять та обов’язків вищих посадових осіб.
Очікуємо, що найближчим часом законопроєкт буде зареєстрований в Апараті Верховної Ради України і згодом буде винесений на голосування в першому читанні. Звісно, що в процесі роботи над цим законодавчим актом будуть внесені певні зміни.
