Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Реконструкція арсеналів залишається для Міноборони важливим напрямком діяльності, адже надійність та безпека сховищ для боєприпасів завжди напряму визначали живучість війська.
Так, на реконструкцію давно чекали одні з найбільших у країні арсеналів ‒ у населених пунктах Цвітоха, Калинівка та Богданівка.
Як починалась реконструкція цих військових складів? З якими труднощами довелось стикнутись Міністерству оборони? Як відомство змогло їх вирішити? Та що нині вже зроблено на згаданих військових складах?
Про це — в нашому матеріалі.
Почати потрібно з того, що реконструкцію за результатом проведених відповідних процедур відбору замовили двом вітчизняним компаніям — ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ».
Все б нічого, але у жовтні 2019 року після систематичного зниження темпів будівництва згаданими компаніями роботи на арсеналах були припинені.
Після розірвання у односторонньому порядку державних контрактів з цими товариствами (за систематичне невиконання умов договорів) з 30 березня до 4 квітня минулого року комісія замовника перевірила фактичне виконання робіт. Виявилося, що будівельні роботи з реконструкції виконані у Цвітосі на 41%, у Богданівці на 11%, а у Калинівці лише на 10%!
У першому півріччі цього року Департамент внутрішнього аудиту МОУ перевірив виконання заходів забезпечення живучості, зокрема, реконструкції сховищ у Калинівці, Богданівці та Цвітосі ‒ у обсягах державних контрактів, укладених з ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ». Перевірка підтвердила наявність з боку згаданих товариств заборгованості перед МОУ на суму 900 млн гривень. Було запропоновано вжити заходів щодо стягнення цієї суми.
І оборонне відомство ‒ не чекаючи, коли громадськість і правоохоронні органи почнуть піднімати це питання ‒ відповідно до рішення Міністра оборони України наприкінці серпня цього року передало до Державного бюро розслідувань матеріали аудиту. Тоді ж про результати аудиту поінформовано Офіс Генерального прокурора та Київську спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері.
За результатами проведення Держаудитслужбою та Рахунковою палатою аудиту ефективності використання коштів на виконання заходів живучості на арсеналах, базах і складах окремі посадові особи ЗСУ були притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
Потрібно додати, що Міністерством оборони України в особі начальника Центрального управління безпеки військової служби (ЦУБВС. — Ред.) ЗСУ було направлено письмові повідомлення до військової прокуратури Центрального регіону про вчинення посадовими особами ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ» злочину відповідно до 190 статті Кримінального кодексу України.
ЦУБВС також неодноразово інформувало Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, територіальні управління ДБР та Національне антикорупційне бюро про здійснення незаконних дій з боку ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс».
Крім того, про розірвання державних контрактів з ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ» повідомлялось Кабінету Міністрів України, Раді національної безпеки і оборони України, ДП «Спеціалізована експертна організація — Центральна служба Української державно-будівельної експертиза» та члену Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки — народному депутату України Ігорю Копитіну.
Зрозуміло, що з огляду на такий досвід для продовження реконструкції арсеналів Міністерством оборони були укладені нові державні контракти на реконструкцію 2-ї та 3-ї черг уже з більш відповідальними виконавцями ‒ ТОВ «ЦЕНТРБУД», ТОВ «СПЕЦТЕХРЕСУРС» та ТОВ «Альтіс-Констракшен».
Будівельні роботи цими компаніями тривають без зривів, у строки, зазначені календарними графіками. І оборонне відомство чітко стежить за цим.
Потрібно додати, що відповідно до показників бюджетної «Програми забезпечення живучості арсеналів, баз та складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України на 1995–2025 роки» (Програма живучості. — Ред.) на 2022 рік для реконструкції арсеналів, з будівництвом обсипних захисних сховищ, передбачений фінансовий ресурс у сумі 1 221,2 млн гривень. З урахуванням фактичного стану справ та темпів будівництва, до Бюджетного запиту на 2022 рік подані пропозиції щодо виділення коштів на будівництво захисних сховищ у сумі 900 000 тис. гривень. Враховуючи вимоги Програми живучості, Головнокомандувач ЗСУ має право вносити зміни до обсягів річних призначень, передбачених нею щодо виконання першочергових заходів.
