Це далеко не вичерпний перелік вимог до наземних роботизованих комплексів, спроможних виконувати найрізноманітніші завдання на сучасному полі бою. Про завдання та різновиди НРК, визначальні характеристики…
Реконструкція арсеналів залишається для Міноборони важливим напрямком діяльності, адже надійність та безпека сховищ для боєприпасів завжди напряму визначали живучість війська.
Так, на реконструкцію давно чекали одні з найбільших у країні арсеналів ‒ у населених пунктах Цвітоха, Калинівка та Богданівка.
Як починалась реконструкція цих військових складів? З якими труднощами довелось стикнутись Міністерству оборони? Як відомство змогло їх вирішити? Та що нині вже зроблено на згаданих військових складах?
Про це — в нашому матеріалі.
Почати потрібно з того, що реконструкцію за результатом проведених відповідних процедур відбору замовили двом вітчизняним компаніям — ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ».
Все б нічого, але у жовтні 2019 року після систематичного зниження темпів будівництва згаданими компаніями роботи на арсеналах були припинені.
Після розірвання у односторонньому порядку державних контрактів з цими товариствами (за систематичне невиконання умов договорів) з 30 березня до 4 квітня минулого року комісія замовника перевірила фактичне виконання робіт. Виявилося, що будівельні роботи з реконструкції виконані у Цвітосі на 41%, у Богданівці на 11%, а у Калинівці лише на 10%!
У першому півріччі цього року Департамент внутрішнього аудиту МОУ перевірив виконання заходів забезпечення живучості, зокрема, реконструкції сховищ у Калинівці, Богданівці та Цвітосі ‒ у обсягах державних контрактів, укладених з ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ». Перевірка підтвердила наявність з боку згаданих товариств заборгованості перед МОУ на суму 900 млн гривень. Було запропоновано вжити заходів щодо стягнення цієї суми.
І оборонне відомство ‒ не чекаючи, коли громадськість і правоохоронні органи почнуть піднімати це питання ‒ відповідно до рішення Міністра оборони України наприкінці серпня цього року передало до Державного бюро розслідувань матеріали аудиту. Тоді ж про результати аудиту поінформовано Офіс Генерального прокурора та Київську спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері.
За результатами проведення Держаудитслужбою та Рахунковою палатою аудиту ефективності використання коштів на виконання заходів живучості на арсеналах, базах і складах окремі посадові особи ЗСУ були притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
Потрібно додати, що Міністерством оборони України в особі начальника Центрального управління безпеки військової служби (ЦУБВС. — Ред.) ЗСУ було направлено письмові повідомлення до військової прокуратури Центрального регіону про вчинення посадовими особами ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ» злочину відповідно до 190 статті Кримінального кодексу України.
ЦУБВС також неодноразово інформувало Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, територіальні управління ДБР та Національне антикорупційне бюро про здійснення незаконних дій з боку ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс».
Крім того, про розірвання державних контрактів з ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ» повідомлялось Кабінету Міністрів України, Раді національної безпеки і оборони України, ДП «Спеціалізована експертна організація — Центральна служба Української державно-будівельної експертиза» та члену Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки — народному депутату України Ігорю Копитіну.
Зрозуміло, що з огляду на такий досвід для продовження реконструкції арсеналів Міністерством оборони були укладені нові державні контракти на реконструкцію 2-ї та 3-ї черг уже з більш відповідальними виконавцями ‒ ТОВ «ЦЕНТРБУД», ТОВ «СПЕЦТЕХРЕСУРС» та ТОВ «Альтіс-Констракшен».
Будівельні роботи цими компаніями тривають без зривів, у строки, зазначені календарними графіками. І оборонне відомство чітко стежить за цим.
Потрібно додати, що відповідно до показників бюджетної «Програми забезпечення живучості арсеналів, баз та складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України на 1995–2025 роки» (Програма живучості. — Ред.) на 2022 рік для реконструкції арсеналів, з будівництвом обсипних захисних сховищ, передбачений фінансовий ресурс у сумі 1 221,2 млн гривень. З урахуванням фактичного стану справ та темпів будівництва, до Бюджетного запиту на 2022 рік подані пропозиції щодо виділення коштів на будівництво захисних сховищ у сумі 900 000 тис. гривень. Враховуючи вимоги Програми живучості, Головнокомандувач ЗСУ має право вносити зміни до обсягів річних призначень, передбачених нею щодо виконання першочергових заходів.
