Серед причин популярності бригади серед військовослужбовців — довіра до командира частини Кирила Вереса, високі результати на полі бою та позитивні…
Важливими складовими плану заходів з реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, нещодавно затвердженого урядом, є культурно-просвітницька, інформаційно-аналітична та освітня робота. Допомогти ефективно її проводити покликана література.
Читати також: Як відбуватиметься деокупація Криму
І чудово, що в Україні після окупації Криму з’являється чимало фундаментальних праць, які об’єктивно описують історію півострова та аналізують причини ситуації, що склалася. З видань, що побачили світ у попередні роки, варто передусім згадати збірник документів та матеріалів «Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940–2015)», опублікований 2016 року. Це наукове видання, обсягом понад тисячу сторінок, висвітлює депортаційну політику радянської влади на Кримському півострові в роки Другої світової війни та у післявоєнний період, розкриває економічні, культурні аспекти входження Криму до складу УРСР, віддзеркалює боротьбу кримських татар в 1950–1980-ті роки за повернення на історичну батьківщину, висвітлює проблему репатріації, адаптації й інтеграції кримських татар в український соціокультурний і політичний простір.
Про події 2014 року розповідає збірка свідчень «Люди сірої зони» (2018 р.), видана Українським інститутом національної пам’яті. Свідки та жертви російського військового захоплення півострова розповідають про те, як насправді Крим опинився під контролем Росії, чим це обернулося для його мешканців та які методи дотепер застосовують російські спецслужби й силовики щодо мирних громадян на півострові.
Книга «Люди сірої зони» була видана не лише українською, а й англійською мовою
Нещодавно перелік англомовних видань про Крим поповнив переклад виданої торік «Історії Криму та кримськотатарського народу» — першого посібника з історії півострова від давніх часів і до сучасності, написаного для найширшого кола читачів. Окрім того, ця книга є підручником нового покоління, в якому реалізований принцип історичної неупередженості та вперше висвітлено історію Криму не просто як території, а через призму історії його корінного народу.
Автори посібника — Гульнара Бекірова, Андрій Іванець, Юлія Тищенко, Сергій Громенко, Бекір Аблаєв — не замовчують і не перекручують складну історію створення, розвитку, розквіту, занепаду та анексії Росією держави кримських татар — Кримського ханства, яке свого часу було невіддільною складовою Східної Європи. Автори показують, що головну роль у руйнації Криму в усі часи відігравала завойовницька політика Росії. Останній розділ книги присвячений незаконній окупації Криму у 2014 році. Детально викладений сам процес окупації, наведені численні факти порушення прав людини, прав корінного народу, мілітаризації Криму, розкрита шкода, завдана економіці, екології, культурі та відносинам між народами, які населяють Крим.
Потужному внеску українського народу у відбудову Криму після Другої світової війни та депортації кримських татар присвячено працю заслуженого діяча науки та техніки Автономної Республіки Крим, дійсного члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка, ветерана кримської науки Петра Вольвача «Українське відродження Криму». Книга побачила світ у серпні нинішнього року. В ній детально описано, як крок за кроком українці змогли перетворити спустошений після Другої світової війни та злочинної геноцидної депортації корінного народу півострів на квітучий курорт. Як у 1954 році відповідальність за депресивний регіон, що перебував на межі соціально-економічної катастрофи, «кремлівські маніпулятори» переклали на плечі багатостраждального українського народу.
Потужному внеску українського народу у відбудову Криму після Другої світової війни та депортації кримських татар присвячено працю заслуженого діяча науки та техніки Автономної Республіки Крим, дійсного члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка, ветерана кримської науки Петра Вольвача «Українське відродження Криму»
Українці — єдина національна група, яка найменше захищена після окупації Криму, як з позицій українського законодавства, так і на території півострова, де піддається тотальному етноциду та лінгвоциду. Не менш важливою метою книги Петра Вольвача є привернення уваги суспільства до проблем кримських українців, які відіграли ключову роль як у часи повоєнного відродження Криму, так і у державотворчих процесах на межі 80-х – 90-х років минулого століття. Окремо автор акцентує на історичній ролі Першого конгресу українців Криму, який відбувся 9-11 жовтня 1992 року. На початку 1990-х років саме завдяки принциповій позиції українських громадських організацій вдалося запобігти спробі приєднання Криму до Росії. Але влада в Києві не підтримала ініціатив української громади Криму, не бачила потреби в її інституційному оформленні та діяльності, дивилася на проблеми півострова через окуляри місцевих сепаратистсько-шовіністичних урядовців. Саме це Петро Вольвач називає головною внутрішньою причиною втрати Україною Криму у 2014 році. Адже на прорахунки у проукраїнській політиці держави на півострові звернули увагу вже після його майже безопірного загарбання Росією.
