Якщо раніше росіяни покірно терпіли всі негаразди, пов’язані з розв’язаною ними ж війною проти України, та будь-які знущання з боку…
Тендітна дівчина Оксана — бойовий медик із 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Їй лише 20 років і для неї це перша ротація на передову. Як повідомляє пресслужба бригади, нещодавно вона врятувала життя побратиму, який зазнав важкого наскрізного кульового поранення після чергового обстрілу окупантів неподалік Троїцького.
Почувши по радіостанції про пораненого, Оксана не роздумуючи побігла на поміч.
— Серце калатало, потрібно було зібратись з думками і зробити все, щоб його врятувати, — пригадує Оксана. — Я намагалась все робити правильно і швидко: ввела знеболювальне і тампонувала рану. Було темно, солдат втратив багато крові, знепритомнів. Почуття не передати словами, коли розумієш, що від тебе залежить життя. Потрібно все робити чітко та впевнено. Тільки після евакуації пораненого в госпіталь, повернувшись до себе в бліндаж, я дала волю хвилюванням…
Це був перший військовий поранений, якому Оксані довелось надавати допомогу — і для неї це стало своєрідним «бойовим хрещенням».
— Тут набагато важче, ніж у цивільний медицині, адже ти з ними на передовій, постійно перебуваєш на позиції. Це як частина сім’ї, і когось втратити — це найгірше, що може трапитись, — каже бойовий медик.
Оксана ще зі школи мріяла стати медиком. Родом дівчина з Нікополя, що на Дніпропетровщині. Після школи вступила до Київського медичного коледжу імені П. Гаврося, де навчалась за спеціальністю «медична сестра». Проте життя весь час вносить свої корективи. Підписала контракт зі Збройними Силами і після закінчення навчання в навчальному центрі «Десна» потрапила в бойову бригаду, звідки і вирушила з побратимами на Схід.
Після закінчення війни бойовий медик планує продовжити навчання на лікаря-хірурга. Відважна та цілеспрямована, а разом із тим рішуча тендітна дівчина сьогодні на передових позиціях продовжує підтримувати своїх побратимів, а якщо буде потреба — рятуватиме їхні життя… Навіть ціною власного життя…
