Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…
Днями, заступник міністра оборони Ганна Маляр у ефірі програми Право на владу розповіла про відверті фейки російських пропагандистів, що стосуються України та українських збройних сил.
— Міністерство оборони професійно відстежує фейки, зокрема, й ті, що створені в Росії для дискредитації Збройних сил України, — запевнила вона українських глядачів.
— Фейки, створені для зниження довіри до української армії, є системними й зазвичай працюють за однією й тією ж схемою. Наприклад, їх присвячують певній події, — пояснює Ганна Маляр.
Заступник міністра оборони навела конкретні приклади спроб дискредитації нашої держави, які, насправді, дуже легко спростувати, зокрема про фейк, що Україна нібито залишила в Афганістані своїх військових. Вона розповіла, що, як доказ пропагандисти кремля транслювали навіть відео із якоїсь пустелі. Там молоді чоловіки запевняли, що вони і є саме тими військовими, яких нібито забула Україна. Насправді ж на той час там вже не залишилось жодного військового з України. Певно в росіян вже бракує фантазії для створення фейків про Збройні Сили України, та зупинятись вони точно не налаштовані.
— Під час проведення стратегічних командно-штабних навчань Об’єднані зусилля, у яких, крім України, взяли участь Збройні сили 15 країн, 11 із яких є членами НАТО, росіяни писали про спалахи у військових частинах пневмонії чи коронавірусу. Звісно це також не відповідає дійсності.
Ганна Маляр вважає, що метою такої інформації є дискредитація того, чим Україна має пишатися.
Найбільш цікавими, на думку заступника міністра, є інформаційні удари напередодні призовної кампанії, до яких Росія вдається ще з 1990-х років. Не дивно, тому що її мета, щоб якомога менше людей в Україні хотіли служити в армії.
— Можна визначити три групи. Вони завжди однакові, бо фантазія для фейків у росіян небагата. Перше — це що військкомати відловлюють призовників на вулицях. Друге — це те, що призивають осіб із інвалідністю, — зазначає Ганна Маляр.
— Прикладом третього виду фейків є створення фальшивок, які видаються нібито від військкоматів та від інших державних установ. Так, днями в столичній школі № 115 був поширений опитувальний лист, де дітей попросили відповісти на запитання, що робили їхні батьки під час Великої Вітчизняної війни. Насправді такі опитувальні листи військкомати в школі не поширювали. Зараз усі, в кого є комп’ютер і принтер, можуть роздрукувати що завгодно й роздати це кому завгодно. Наші громадяни повинні розуміти, що якщо щось роздруковано на папері, то це ще не є документом.
Україна вже не програє інформаційну війну, а гідно чинить опір.
— Сьогодні ми задаємо тренди, на які змушені відповідати наші проросійські опоненти. І за час війни із 2014 року ми стали сильними в інформаційній війні, — переконана заступник міністра.
За її словами, нині Міноборони підпорядковується військове радіо, телебачення та інформаційне агентство, які збирають мільйони переглядів, мають багато читачів та слухачів.
