Водночас є питання, які потребують доопрацювання, адже поставити бійця у штат частини ще не означає повністю повернути його до виконання завдань. Зокрема, механізм потребує вирішення…
Противник продовжує порушувати мінські домовленості, систематично обстрілює позиції Збройних Сил України та цивільні об’єкти, дуже часто використовуючи міномети. Тож, не зайвим буде нагадати особливості виживання під мінометним вогнем. Учасник бойових дій, професійний військовий інженер, полковник запасу Василь Глюза розповів кореспонденту АрміяInform про це детальніше.
За його словами, постріл з міномета досить гучний, і його можна почути з досить великої відстані. Міна в повітрі рухається до цілі з характерним звуком. Досвідчені воїни за звуком можуть визначити, у який бік вона летить. Міна вибухає під час удару об землю, а осколки летять вгору та в різні боки від епіцентру. Тому людина, автомобіль, легкі споруди — дуже вразливі цілі. Наприклад, 82-мм міна відносно легка, під час її підриву утворюється «рій» з 400–600 осколків. Будь-яка перешкода, як от цегляна, бетон, бронетехніка, дерево, електроопори здатні непередбачувано змінювати напрямок польоту осколків.
Важливо знати характеристики мінометів
Василь Глюза наголосив, що для того, аби розуміти, як вберегтися під час мінометного обстрілу, потрібно знати принцип дії мінометів різних калібрів. Приміром, радіус ураження 82-мм міни становить не менше 18 м. На рівній місцевості під час вибуху трава викошується майже повністю. У той же час піхота, яка не встигла залягти, гарантовано вражається в радіусі 30 метрів. Розліт окремих осколків може становити 100–150 м. Вирва від вибуху міни, навіть якщо вона потрапить на максимальну глибину, буде незначною: діаметр — 1 метр, глибина — близько 50–60 см. 82-мм міни не призначені для знищення укріплень — вони розраховані на осколкову дію й вибухають раніше ніж проникають в ґрунт.
Максимальна дальність стрільби 82-мм міномета до 4000 м, мінімальна 85–100 м. Для маскування міномет та боєприпаси переважно переносять вручну. Тому мінометні обстріли часто бувають неочікуваними та короткочасними. Після обстрілу мінометники швидко розбирають міномет і змінюють позицію, щоб уникнути вогню у відповідь.
Якщо брати 120-мм міни, то вони гарантовано вражають піхоту, яка залягла в радіусі 25 м, а ті, хто не встиг лягти — у радіусі 60 метрів. Водночас розліт осколків може досягати й до 250 метрів. Вага вибухового заряду шіснадцятикілограмової фугасної міни становить 3,93 кг. Фугасна міна на максимальній глибині в ґрунті створює вирву діаметром 3–4 м та глибиною до 1 м. Міна здатна пошкодити інженерні споруди та легкоброньовану техніку. При цьому 120-мм міномет здатний вражати цілі на відстані 7 км, а сучасними боєприпасами — понад 8 кілометрів. Мінімальна дальність ведення вогню становить 480 м.
Що робити під час мінометного обстрілу
За словами Василя Глюзи, передбачити дії ворожих мінометників складно. Переважно вони роблять один пристрілочний постріл (димова або запалювальна міна) в бік цілі, за місцем вибуху вводять поправки, після чого відкривають вогонь всією батареєю. Після першого вибуху є деякий час, щоб залягти або знайти укриття.
Як правило, з мінометів обстріл ведуть серіями в 6–10 пострілів, потім пауза і знову — вогонь, аби добити цілі. Зазвичай таких серій більше трьох не буває.
Отже, якщо потрапили під обстріл, необхідно негайно лягти на землю й ні в якому разі не вставати. Під час вище згаданої паузи між обстрілами необхідно по-пластунськи рухатися до найближчих складок місцевості або штучного укриття. Чим нижче будете перебувати, тим вищий шанс вижити.
Необхідно врахувати, що кущі, а також окремі дерева, електроопори тощо викликають вибух міни в повітрі. Як результат — площа ураження збільшується, а осколки можуть непередбачувано змінювати траєкторію руху.
Якщо когось поранено, то допомогу слід надавати лише після закінчення обстрілу, за можливості перемістивши людину в укриття. Слід пам’ятати, що обстріл може розпочатись знову в найнеочікуваніший момент.
Перебуваючи в зоні можливого мінометного обстрілу, не знімайте шолом та бронежилет, засоби індивідуального захисту не раз рятували життя воїнам.
Слід зважити ще на один важливий аспект, який становить загрозу: нерідко міни не вибухають. Причин цього може бути безліч — від м’якого ґрунту до банального неспрацювання підривника. Таку міну в жодному разі не чіпайте, ймовірність вибуху досить висока.
Наостанок Василь Глюза додав, що відпрацьовувати та тренувати свої дії на випадок мінометного обстрілу необхідно до того, як потрапите в зону бойових дій. Якщо в підрозділі є військовослужбовець, який був під мінометним обстрілом раніше, слід врахувати його поради — вони можуть врятувати життя.
