Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Минулого року АрміяInform розповідала про ініціативу одного з учасників дослідницької краєзнавчої групи UrbanExplorersLviv Андрія Риштуна, який займається пошуком решток бойових літаків, що були збиті або зазнали авіатрощі під час Другої світової війни над територією України.
Цього року Андрій з колегами зробив ще одну сенсаційну знахідку, що має стосунок до військової історії. А саме – команда «Експлорера» знайшла місце, де львівські євреї півтора року переховувалися в колекторах річки Полтва, що протікає глибоко під землею в центральній частині міста.
До слова, про це у 2011 році стало широко відомо завдяки кінострічці польської режисерки Агнешки Голланд «У темряві» (W ciemności). Фільм навіть було номіновано на здобуття престижної кінопремії «Оскар». Ну а документальні свідчення цього факту були зафіксовані у спогадах безпосередніх учасників цієї підземної ескапади від нацистського переслідування – євреїв Ігнація Хігера та його доньки Христини, які увійшли до книг «Дівчинка в зеленому светрику» та «Світло у темряві».
Утім, докладно місце сховку декількох десятків львівських євреїв досі ніхто встановити не міг. Адже львівські підземелля – справжній лабіринт, що розбудовувався з часів середньовіччя.
Відтак, за словами Андрія Риштуна, місце сховку єврейських родин знаходиться під площею Соборною. Там є два сухих коридори, які залишилися з середньовічної дренажної системи. Нині довжина кожного близько двадцяти метрів. Далі завал. Ці коридори не використовуються як каналізація. Тому там сухо та можна спокійно перебувати довший час.
– Потрапити в це місце можливо двома шляхами. Через люк на літньому майданчику кафе навпроти церкви Андрія. Або, як євреї – від колектору з річки Полтви. Сюди веде хід від пам’ятника Міцкевичу по вулиці Валовій та Сербській. Останні двісті метрів треба повзти навкарачки по каналізаційній трубі. Шлях, розташування та конфігурація сховку повністю відповідають спогадам Ігнація Хігера, – розповідає дослідник-діггер.
Також краєзнавець зазначає, що підземелля ці невеликі, на одну-дві сім’ї. Це добре видно на фото. Стояти в повний ріст не вийде, потрібно згинатися. Відомо, що їжу, воду та необхідні речі євреям-втікачам із поверхні приносили працівники каналізації. Спочатку за гроші, а потім зі співчуття. Так тривало довгих півтора року. Коли прийшла радянська влада знесилені євреї вибралися на сонячне світло і описали свої пригоди в книжці.
Група львівських дослідників перевірила місце знаходження єврейських родин за допомогою металошукачів. Були знайдені дрібні речі повсякденного вжитку. Як зазначає Андрій Риштун, тепер у тунелі знаходиться ще доволі багато намитої дощем глини. Можливо під нею будуть нові знахідки.
Слід додати, що дослідники-краєзнавці пропонують встановити на поверхні, просто над цим місцем, на одному з люків відводу дощової води пам’ятний знак, який би розповідав львів’янам та гостям міста про цю трагічну сторінку історії Львова у Другій світовій війні.
Фото Андрія Риштуна
