Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Ухвалений парламентом законопроєкт «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (№ 3822) очікує на підпис Президента України. Про те, що цей документ дасть державному сектору української «оборонки», кореспондент АрміяInform поспілкувався з головою підкомітету з питань оборонної промисловості та технічної модернізації Комітету ВР України з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ігорем Копитіним.
− Чи вважаєте Ви, що корпоратизація «Укроборонпрому» (УОП) створить умови для інвестицій, зокрема закордонних? Які саме мотивації дає закон для потенційних інвесторів?
− Дійсно, закон про перетворення оборонних підприємств з державних та казенних на господарські товариства, єдиним власником яких виступатиме держава, створює умови для залучення інвестицій, участі у механізмах трансферу технологій, утворенні спільних підприємств з іноземними партнерами. До речі, підготовка до великої реформи у сфері державного сектору ОПК розпочалася за дорученням Президента України Володимира Зеленського ще у грудні минулого року.
Корпоративна модель управління підприємствами сектору державного ОПК мінімізує корупційні ризики, конфлікт інтересів та політичні впливи. Адже згідно з законопроєктом функції політикотворця та власника − розмежовані: Мінстратегпром відповідатиме за формування політики у сфері оборонки, а Кабмін — через реформований Концерн — управлятиме перетвореними оборонними підприємствами. Отже, інвестор, зокрема закордонний, матиме більше довіри до нас, оскільки корпоративна модель управління будується насамперед на відкритості та прогнозованості для партнерів.
Інвестиції у державну оборонку без сумніву значно поліпшать її стан та позитивно вплинуть на розробку та створення нових видів озброєнь і військової техніки, насамперед для сил безпеки та оборони України.
Якщо говорити предметніше, чим ми можемо зацікавити потенційного інвестора — то це об’єкти права інтелектуальної власності (наші ексклюзивні патенти) та висококваліфіковані кадри (люди), залучені до виробництва, модернізації та ремонту озброєння та військової техніки.
Отже, інвестиції у державну оборонку без сумніву значно поліпшать її стан та позитивно вплинуть на розробку та створення нових видів озброєнь і військової техніки, насамперед для сил безпеки та оборони України, а також товарів подвійного призначення. Крім цього, оборонні підприємства нарешті зможуть стати справжніми драйверами науково-технічного розвитку країни.
− Звучать заяви, що 100% акцій створюваного акціонерного товариства (АТ) на базі УОП належатимуть державі. Тобто вони не продаватимуться? Чи це твердження правильне лише для етапу створення АТ?
− Абсолютно правильно: і перетворений на акціонерне товариство Державний концерн «Укроборонпром», і перетворені на господарські товариства державні та казенні підприємства належатимуть виключно державі. Тобто єдиним їхнім акціонером виступатиме держава в особі Кабінету Міністрів України.
− У результаті реформи УОП у підсумку мають виграти Збройні Сили України, адже вони отримають новітнє озброєння. Який основний фактор цього успіху? Ми відкриваємо двері у вітчизняну оборонку для країн-партнерів?
− У підсумку трансформація державного ОПК дозволить створювати зброю майбутнього — сучасну, високотехнологічну, наукомістку, з використанням штучного інтелекту.
На сьогодні Україна витрачає на розробку озброєння в «оборонці» лише 2–3% чистого прибутку, тоді як успішні оборонно-промислові компанії світу — до 25%.
Нині відсутність вільних обігових коштів позбавляє підприємства «Укроборонпрому» можливості інвестувати в розробку (R&D) новітнього озброєння. Новий закон дасть змогу повернути клієнтів та завоювати нові ринки збуту. На сьогодні Україна витрачає на R&D в оборонці лише 2–3% чистого прибутку, тоді як успішні оборонно-промислові компанії світу — до 25%. Корпоратизація підприємств Концерну має докорінно змінити нинішній статус-кво у державній оборонці.
До того ж підприємства зможуть самостійно реалізовувати на ринкових умовах надлишкове та непрофільне майно, яке не використовується у виробничій діяльності. Отримані від цього кошти залишаться на підприємствах і будуть спрямовані на їхні нагальні потреби: розвиток і модернізацію потужностей, науково-технічні розробки, інновації, підвищення рівня соціального захисту працівників тощо.
Таким чином закон створює умови для повернення галузі статусу інноваційної в Україні. Пам’ятаймо, Інтернет винайшла саме Американська агенція оборонних технологій.
− Чи вбачаєте Ви ефективність у функціонуванні Наглядових рад як провідника комплаєнс-політики? Чи маємо такі приклади в умовах українських реалій та за кордоном?
− НАК «Нафтогаз України» стала першою державною компанією, яка почала успішно впроваджувати корпоративне управління згідно з керівними принципами ОЕСР. Звісно, ми зважаємо на досвід «першопрохідців», а отже, враховуємо й усі труднощі, з якими «Нафтогазу» довелося зіштовхнутися.
Наглядові ради слугують запобіжником від корупційних ризиків, конфлікту інтересів та прямого політичного впливу.
Безперечно ефективні Наглядові ради слугують запобіжником від корупційних ризиків, конфлікту інтересів та прямого політичного впливу.
Водночас варто нагадати, що за підсумками 2020 року Державний концерн «Укроборонпром» потрапив до «Індексу оборонних компаній» (DCI) програми Transparency International Defenceand Security з найвищим рейтингом прозорості в своїй історії. Рейтинг індексу DCI оцінив 134 найбільші світові оборонні компанії за шкалою від А до F, де A — найвищий рівень прозорості, F — високий ризик корупції. «Укроборонпром» отримав 28 зі 112 балів, що відповідає рівню E. Натомість лідерами рейтингу стали Leonardo S.p.A (Італія) та Raytheon Technologies (США).
Так от, якщо детальніше вивчити кейс Leonardo S.p.A, то побачимо, що компанія має належні антикорупційні політики та процедури, розкриває інформацію про членів Наглядової ради (незалежних і призначених державою) тощо. До Наглядової ради входять 12 членів, 10 з яких є незалежними. Директорів у Наглядову раду обирають загальні збори з дотриманням гендерних квот за списками міноритарних і мажоритарних (Міністерство економіки та фінансів Італії) акціонерів, що дає змогу сформувати збалансований профіль компетенцій членів Наглядової ради. Політика формування і виплати винагороди, її розмір є відкритою та оприлюднена у звіті на сайті компанії. Детальна інформація про діяльність компанії описана в різноманітних звітах (зокрема з корпоративного управління за 2020 рік), що відкриті для ознайомлення на сайті. У сфері запобігання корупції Leonardo має сертифікацію ISO 37001:2016, компанія розробила і застосовує Кодекс етики, політику захисту викривачів, систему управління ризиками та внутрішніх розслідувань.
Це − взірець, до якого ми прагнемо в частині підзвітності та прозорості, відкритості та ефективності управління.
− Чи вивчали Ви, як реформували свій ОПК країни колишнього Варшавського договору, а нині члени НАТО? Наскільки вдало відбулась у них корпоратизація? Чи можете назвати позитивні та негативні приклади?
− Я вже навів, зокрема, досвід Італії. Очевидно одне: нинішня організаційно-правова форма наших державних підприємств-виробників ОВТ не притаманна успішним оборонно-промисловим компаніям світу. Шлях корпоратизації останні пройшли ще 20-30 років тому. Зокрема, та ж компанія Leonardo S.p.A, яка у 2020 році очолила антикорупційний Індекс оборонних компаній світу.
Завдяки реформуванню українська оборонка отримає друге життя, зможе впроваджувати найсучасніші технології, залучати кредити на вигідних умовах і стане привабливою для інвесторів.
Отже, трансформація «Укроборонпрому» — це зміцнення обороноздатності України завдяки фінансовому, соціальному та виробничо-технологічному оздоровленню підприємств державного сектору ОПК. Завдяки реформуванню українська оборонка отримає друге життя, зможе впроваджувати найсучасніші технології, залучати кредити на вигідних умовах і стане привабливою для інвесторів. Врешті-решт це вплине не лише на обороноздатність, а й на всю економіку України, оскільки бюджети всіх рівнів отримуватимуть додаткові кошти, створюватимуться нові робочі місця як в ОПК, так і в суміжних галузях.
