Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Бойовому медику Юлії 20 років. За два тижні їй виповниться 21, і свій день народження дівчина проведе на фронті, як і останніх півтора року.
Вона народилася і до 14 років прожила на Луганщині. Але коли почалася війна, сім’я переїхала. Нині підрозділ, де служить бойовий медик Юлія, боронить Луганщину – тож вона майже в себе вдома. І робить все можливе, щоб прибрати з попереднього речення слово «майже».
…Нещодавно вона надавала першу медичну допомогу своєму командиру – важке наскрізне кульове поранення в голову.
А сьогодні Юля давала своє перше інтерв’ю і видно, як хвилюється перед камерою. Однак тоді, коли в окопі колола знеболювальне, коли бинтувала пораненого, була максимально зібрана і впевнена. Коли лік йде на секунди, нервувати немає часу. Лише коли бійця забрали до шпиталю, зізнається – присіла і затрусилася.
Мені було цікаво, як мама відреагувала на її рішення піти на війну. А що вона могла сказати? Сама служить! А Юля про свою мотивацію відповіла коротко: «Хочеться бути корисною. Тут дуже потрібні медики».
Воістину, ні вік, ні стать, ні місце народження, не стануть на заваді, якщо ти визначився, хто ти, за кого ти. Все інше – пусті слова…
Текс і фото Tетяна Наконечна
