Саме офіцери планують операції, приймають рішення в критичних ситуаціях, відповідають за особовий склад і ведуть підрозділи до виконання бойових завдань. Саме таких офіцерів готує…
Минулого тижня російський агітпроп прорік неминучий крах… США. Логіка проста: операція в Афганістані вичерпала радянські ресурси, побічно спричинивши розпад СРСР. Оскільки американські витрати були значно вищими, «важко не здогадатися, що США може спіткати подібна доля». Сміх і гріх, але кремлівський агітпроп спить і бачить розпад надпотужної економічної держави США на історичному тлі краху колишнього СРСР, який на той час деградував практично на всіх напрямках суспільної діяльності.
Менша, однак не менш ласа ціль Москви — Україна
Інша агітаційна кампанія РФ минулого тижня спрямовувалася на ствердження, що США намагаються «нав’язати» Україні модель західного лібералізму, але оскільки вона зазнала невдачі в Афганістані, то також зійде нанівець в Україні. Основне завдання у цьому випадку: переконати читача, що «Україна перебуває під іноземним контролем і ситуація там така ж жахлива, як і в Афганістані». Ну, і кульмінація цієї величної фентезі story у тому, що, мовляв, «після Афганістану США пора покинути й Україну, щоб запобігти сценарію Кабула». Знову ж таки — абсолютно безпідставна та навіть смішна заява диригентів російських ЗМІ, адже, здається, їх зовсім не обходить той факт (ось, прикрість!), що в Україні немає американських військ…
Загалом порівнювати ситуацію в Афганістані та Україні — спекулятивно. Відносини між Вашингтоном і Києвом ґрунтуються на взаємній повазі та співпраці. Як офіційно зазначається: «Політика США зосереджена на підтримці України в умовах тривалої агресії Росії, коли вона просуває реформи для зміцнення демократичних інститутів, боротьби з корупцією та сприяння економічному зростанню та конкуренції».
«Святий Кремль і грішний Захід»
Цього тижня російський телеканал Arabic звинуватив Захід у подвійних стандартах, оскільки він завжди критикує демократичні процеси в Росії, але, мовляв, «все, що б не трапилося на виборах в Україні, Молдові чи країнах Балтії, вони завжди будуть «хорошими», якщо досягнуть бажаного (для Заходу) результату».
Про цю російську побрехеньку відверто соромно згадувати. Чергові вибори, відповідно до законодавства Росії, відбудуться 19 вересня, але замість того щоб виступати на мітингах, у ЗМІ найвидатніший опозиційний політик Олексій Навальний сидить у в’язниці, переживши замах на вбивство. То, може, все ж таки західна критика Росії щодо непрозорих виборів має ґрунтовні підстави?
