Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
23 серпня відбудеться установчий саміт Кримської платформи, на якому планують ухвалити підсумковий документ − декларацію, яка залишатиметься відкритою до підписання. Кримська платформа діятиме постійно, аж до повернення Криму до складу України.
Отже, Кримська платформа − це дипломатична ініціатива, започаткована Україною, мета якої за допомогою міжнародних організацій і лідерів країн світу домогтися деокупації Криму.
Уперше термін «Кримська платформа» пролунав із уст Президента України Володимира Зеленського, коли він перебував на 75-й сесії Генеральної асамблеї ООН (вересень 2020 року) та закликав країни-учасниці приєднатися до створення такої платформи. Уже через місяць цю ідею Зеленський обговорював із президентом Туреччини Реджепом Ердоганом. У березні 2021-го Президент України своїм указом затвердив Стратегію деокупації та реінтеграції Криму. Цей документ, зокрема, передбачив створення оргкомітету з підготовки та проведення в Україні установчого саміту Кримської платформи. Головою оргкомітету став міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова так визначила п’ять пріоритетних напрямів Кримської платформи:
- консолідація міжнародної політики невизнання будь-якої зміни статусу Криму;
- посилення санкцій проти Росії;
- захист прав людини і міжнародного гуманітарного права, відновлення прав корінного кримськотатарського народу;
- безпека в Азово-Чорноморському регіоні та за його межами;
- подолання екологічних та економічних наслідків окупації.
Окрім того, ініціатори кажуть про особливу увагу питанню кримських політв’язнів на «окупованому півострові».
За даними МЗС України, на рівні глав держав, урядів та Європейського Союзу будуть представлені 14 іноземних делегацій. На рівні президентів: Латвія, Литва, Естонія, Польща, Словаччина, Угорщина, Молдова, Словенія, Фінляндія, Європейська Рада. На рівні прем’єр-міністрів: Румунія, Грузія, Хорватія, Швеція. Дві держави будуть представлені на рівні глав парламентів: Швейцарія, Чеська Республіка. Делегації 14 держав очолять міністри закордонних справ. Дві держави − Велика Британія та Португалія − будуть представлені міністрами оборони. США будуть представлені особистим посланцем Президента США і членом уряду, міністром транспорту США. В установчому саміті Кримської платформи візьмуть участь представники НАТО, Ради Європи, ГУАМ та Європейської комісії.
Окрім того, до Кримської платформи планують долучитися близько 200 експертів із понад 30 країн.
− Деяким країнам вкрай важко під цим тиском Москви. На цьому тлі участь держав у Кримській платформі − це дуже простий тест на те, з ким вони в питанні окупованого Криму: з Росією і агресією чи з Україною і міжнародним правом, – раніше наголошував Дмитро Кулеба.
Сьогодні можна констатувати: абсолютна більшість демократичних країн цей тест пройшли. Шантаж та погрози іншим країнам, аби вони не долучалися до Кримської платформи, з боку РФ не спрацювали.
Позиція Кремля – окремішня. Росія оцінює форум як пряме зазіхання на її територіальну цілісність та намагається всіляко нівелювати статус Кримської платформи та її результати роботи. Мовляв, це суто дискусійний, експертний майданчик, без жодного політичного впливу, який не матиме результатів. Вочевидь, що завдання цих наративів − посіяти зневіру. Насправді сам факт винесення теми деокупації Криму на високий політичний рівень, міжнародна консолідація навколо цієї теми − це принципово важливий крок.
