Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Нещодавно до Музею Голодомору передали цінну знахідку — підбірку листів інженера з Південно-Африканської Республіки Джері Бермана, який на початку 1930-х перебував в УСРР. Про це повідомляється на сторінці Музею у Фейсбук.
У своїх листах до родичів та родини друга Берман описував труднощі побуту робітників: хронічне недоїдання, жалюгідне забезпечення пайками, мізерні зарплати, шалені ціни на продукти на ринках тощо — все це було характерним для багатьох міст УРСР у 1932−1933 роках. Ситуація була настільки жахливою, що брат Джері був ладен їхати до СРСР, аби забрати його і тим самим врятувати від голодної смерті або чергової «чистки спеців», тобто технічної інтелігенції.
Як зазначають фахівці музею, ці листи є важливим історичним свідченням про Голодомор-геноцид, а також джерелом інформації про залучення іноземних технічних працівників до проведення індустріалізації. Подібні спогади іноземних фахівців все більше руйнують образ Й. Сталіна як ефективного менеджера та проливають світло на негативні наслідки його політики. Совєцька преса та історіографія спочатку применшували роль іноземців у реалізації індустріалізації, а потім взагалі «забули» про них, що створило ідеальне уявлення про «успішне» самостійне проведення індустріалізації.
Листи випадково виявила британка Алісон Маршал на горищі материного будинку в Манчестері (Велика Британія). Дідусь Алісон був другом та одним із адресатів листів Джері Бермана.
Наразі працівники музею опрацьовують передану кореспонденцію. Незабаром всі охочі зможуть дізнатися про нові подробиці історії Джері, побачивши його листи на власні очі.
Нагадуємо, що триває реконструкція будівлі та реекспозиція Музею Голодомору, яка завершиться 7 вересня 2021 року. Урочисте відкриття оновленої Зали Пам’яті відбудеться 7 вересня о 10:00. Наразі Музей Голодомору можна відвідувати онлайн через відеоекскурсію, доступну українською та англійською мовами: http://bit.ly/museum_video_tour.
Підготувала Оксана Уретій.
