Про це свідчать численні відео, якими у соцмережах діляться самі росіяни. Сухопутний «коридор смерті» У результаті систематичних ударів українських безпілотників…
До 30-ї річниці Незалежності України колектив Національного військово-історичного музею України видав короткий путівник, який дозволить усім охочим ґрунтовніше ознайомитись з експозиціями закладу.
Путівник спеціально розроблений напередодні відзначення ювілейної дати – тридцятого Дня народження України. Він містить актуальні питання вітчизняної воєнної історії й імена її творців: звитяжних воїнів, борців, захисників від княжих дружинників до героїв АТО/ООС, від козаччини до полків армії УНР і воїнів УПА.
У путівнику йдеться не лише про минуле, а й про сьогодення наших Збройних Сил, про їхню жертовну боротьбу з російським агресором щодо відновлення суверенітету й територіальної цілісності держави.
Наприклад, докладно описана та продемонстрована участь ЗС України, правоохоронців та добровольчих формувань у захисті території країни від російської агресії у 2014-2020 рр., та події, пов’язані з тимчасовою окупацією Криму. Експозиція займає третину площі самого музею і розповідає також про події, які відбулися під час Революції Гідності.
Понад 90 % експонатів зібрано самими працівниками під час надання медичної допомоги учасникам Революції Гідності у лютому 2014-го, участі в гуманітарному проєкті «Місія евакуація – 200» («Чорний тюльпан») у 2014-2016 рр., а також окремих виїздів до району проведення бойових дій.
Цікаво, що у 2014-2015 роках під Іловайськом та на Савур-Могилі, в районі Дебальцевого та неподалік Донецького аеропорту працівники музею спільно з пошуковцями проводили ексгумацію тіл загиблих українських воїнів та збирали експонати для музею на полях боїв. Тож створено унікальну й неповторну колекцію, присвячену відсічі збройної агресії РФ. Наприклад, тут представлені речі загиблих та поранених під Зеленопіллям, зібрані уламки артилерійських снарядів до російських реактивних систем залпового вогню «Град» та «Ураган». Крім того, на вітрині зберігається понівечений державний символ України «Іловайський прапор» та особисті речі захисника Донецького летовища, полеглого від рук російських найманців 21 січня 2015-го Героя України Сергія Брановицького. Це тільки невеличка частина експозиції. Насправді щоб «відчути» масштаб і ексклюзивність представлених фондів музею, варто прийти та побачити все на власні очі.
Крім того, у путівнику зібрана цікава інформація про меморіальний комплекс «Зала пам’яті» Міноборони України, Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки (м. Луцьк), музей ракетних військ стратегічного призначення (смт Побузьке, Кіровоградська область), музей «Героїв Дніпра» (м. Івано-Франківськ), меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут» (с. Пам’ятне, Чернігівська область), а також про музей важкої бомбардувальної авіації, що в Полтаві.
Однією з особливостей путівника є інформація про Центральний військово-морський музей України (м. Київ). До тимчасової окупації Криму РФ цей заклад мав два унікальні музейні комплекси.
У Севастополі приміщеннями музею слугувала Михайлівська казематова берегова батарея, збудована у 1845 році, що стала свідком і безпосередньою учасницею двох оборон Севастополя. Експозиція музею була присвячена саме цим подіям. Також там відкрили експозицію про створення і розвиток ВМС України. Другий музей розміщувався в підземній базі підводних човнів у Балаклавській бухті.
З 2014-го музей свого приміщення не має, тому вживаються заходи з формування фондів, що висвітлюватимуть історію військово-морської справи України. Наразі розроблено програму наукового дослідження та музеєфікації 2774 об’єктів підводної спадщини, що затонули у водах України (кораблів, військово-повітряна техніка, бронетехніка тощо), виявлені співробітниками музею. У 2019 році створено окрему експозицію, присвячену розвитку військово-морської справи на території України від античності і середньовіччя до сучасності.
У 2021-му одним з об’єктів Центрального військово-морського музею України став навчальний корабель ВМС України «Вінниця» (колишній протичовновий корвет). У перспективі створення експозиції дасть змогу перетворити корабель на один з потужних центрів військово-патріотичного виховання молоді на традиціях українського військового флоту.
