Утім, це не відповідає дійсності — насправді противник уже рік не має жодних суттєвих успіхів, адже Сили оборони України уже понад рік стримують російські…
Близько тисячі позицій – від знятих з «НЗ» онуч до нового зразка повсякденних одностроїв – зберігаються нині на речовому складі у Хмельницькому. Тут одягають і забезпечують речовим майном, засобами індивідуального бронезахисту, миючими засобами, техобладнанням та іншим крамом майже сотню військових частин і установ органів військового управління з десяти областей України на захід від Житомирщини і Вінниччини.
Вперше я сюди завітав як журналіст ще в серпні 2014-го. Тоді цей невеличкий, але міцний колектив, як і всі Збройні Сили, вся Україна, працював «на фронт».
Трансформація, викликана зауваженнями знизу
Вдень і вночі завідувачі сховищ, частіше – завідувачки, виписували і відвантажували в АТО камуфляжі, берці, сталеві шоломи, постільне, матраци!.. Лише з березня по серпень першого року війни зі сховищ Хмельницької філії об’єднаного центру у війська видано понад 200 умовних вагонів речового майна. Тоді вперше до номенклатури зберігання вписали невідомі раніше позиції: каремати, спальні мішки. Бронежилети минали речсклад і йшли від виробника одразу в район АТО, аби скоротити час поставки, заощадити матеріальні та фінансові ресурси. Завідувачам сховищ поверталася лише звітна документація, хто з матеріально-відповідальних осіб військових частин і скільки їх отримав.
Сьогодні простіше, темпи нешвидкі, алгоритм забезпечення і постачання набрав чіткого і впевненого курсу, бо Україна встояла, її військо показало зуби ворогу, пройшло добряче становлення, вишкіл, зміцніло. Але завдань і обов’язків у хмельницьких речовиків не поменшало.
Командир військової частини підполковник Борис Клепас каже, що за ці роки російсько-української війни військо якісно змінилося.
– Головний наш документ, настільна книга – Наказ Міністерства оборони України № 232 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту» від квітня 2016 року, вже чотири рази зазнавав змін, доповнень і правок, – каже командир. – Це головний доказ позитивної трансформації війська в оснащенні, у забезпеченні. Усі зміни викликані зауваженнями знизу, тобто від рядового, сержанта чи офіцера — командира взводу. Від дубових берців «Талан» зразка 2014-го ми пройшли немалий шлях, аби нині мати якісне зимове, літнє і демісезонне взуття. Сьогодні є діалог, зворотний зв’язок між користувачами й виробниками. Ці зміни стосуються як якості військової форми, так і її елементів – ґудзиків, швів, блискавок, функціональності й виробництва спорядження, розвантажувальних систем, засобів індивідуального бронезахисту, тактичних окулярів, полегшених термофляг та карабінів. До війни ми і не знали, що є шалик-труба, а звичну кобуру на портупеї замінить зручна, ергономічна на стегні. Це приклад якісної трансформації війська, яку переживаємо, — констатує Борис Борисович, демонструючи одночасно останні надходження на складі для постачання військ: різні типи розвантажувальних систем, підсумки з кріпленнями системи Моlle, тактичні окуляри з комплектом замінюваних скелець, гідросистеми для питної води, транспортні сумки, багатофункціональні наплічники, нові адміністративні сумки в пікселі й багато іншого.
Польова є 100%, повсякденною теж забезпечили!
Говорячи про забезпечення військових частин регіонів відповідальності польовою формою, командир каже, що військовослужбовці забезпечені літньою і зимовою повністю, спорядженням нового зразка – ті частини і підрозділи, які беруть участь в ООС, так само – на 100%. Інші військові частини забезпечені відповідно до необхідної потреби для виконання завдань за призначенням. Йдеться про особовий склад, залучений до несення вартової служби, протидиверсійні підрозділи, які охороняють і обороняють особливо важливі об’єкти.
– Від початку 2021-го особливу увага вище військове керівництво приділяє забезпеченню військ повсякденною формою одягу нового зразка, – каже Борис Клепас. – Упродовж року оперативні й повітряні командування, усі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки в районі відповідальності забезпечені повсякденною формою майже в повному обсязі. За винятком окремих військових, які потребують індивідуального пошиття — дуже великі або надто малі розміри. Тоді їхні командири замовляють кошти на індивідуальний пошив у ательє, що виконують подібні замовлення.
У параді участі не беремо! У підготовці до нього – так!
– Наразі від нашої військової частини в районі проведення підготовки до параду, присвяченого 30-й річниці Незалежності України, розгорнуто мобільне відділення речового забезпечення і польова лазня для особового складу, залученого на парадний тренінг, – інформує командир.
На моє запитання, як організовується забезпечення речмайном зі складу, командир пояснив, що переважно представники військових частин приїздять у Хмельницький.
– Попередньо ми отримуємо заявки щодо розмірів. Спільно уточнюємо наявність необхідної кількості видів майна, погоджуємо дату прибуття і тоді вантажівки приїздять до наших сховищ. Буває й таке, що ми виїздимо. Та це лиш тоді, коли у військових частинах тривають заходи бойової чи мобілізаційної підготовки, навчання, тренування із залученням основного чи резервного особового складу. Ми готові впродовж доби розгорнути речовий польовий склад у будь-якій точці України. Для прикладу, влітку і восени 2014 року, у перший рік російсько-української війни, ми це робили. Наші автомобілі доставляли польову форму, спорядження, матраци, постільну білизну і банно-пральне приладдя в район проведення АТО, – каже командир.
До війни ми не чули про каремати, спальні мішки, наколінники, налікотники, окуляри балістичні. Шолом кевларовий ми бачили лиш в кіно, а користувалися сталевими.
– Ми отримуємо те речове майно, яке вже пройшло дослідну носку, всі можливі варіанти перевірки, державне випробування, затверджене і готове до централізованої закупівлі через відповідний департамент, – констатує командир. – Наразі, щоб ви розуміли, все швидко приходить і швидко йде від нас. Це в СРСР ми під вершок забивали склади і по 30-50 років щось зберігали, працювали за принципом накопичувальної системи – «колись воно згодиться». Тепер так не буде. Наприкінці кожного року ми видаємо все майже в «нуль»! Навесні везуть літнє, восени – зимове. Тут працює цілий орган управління, система, що визначає укладання договорів, черговість підвезення і поставки речового майна відповідно до потреби.
Фото автора
