Для сімей це насамперед можливість поставити болючі запитання, отримати оновлену інформацію та бути почутими. Репортаж — про атмосферу зустрічі, ключові заяви…
9 липня цього року Новоайдарівський районний суд Луганської області виніс постанову про стягування штрафу з військовослужбовця за те, що той, виконуючи службові обов’язки в районі проведення ООС, на своїй сторінці в соцмережі опублікував особисте фото у військовій формі ЗС України. Знімок містив інформацію щодо розташування позиції із прив’язкою до місцевості та частину топографічної карти Луганщини з нанесеними на ній населеними пунктами і місцем фотографування. На думку представників режимно-секретного органу військової частини, такі відомості містять службову інформацію, заборонену для розповсюдження.
Водночас суд прийшов до висновку, що військовослужбовець винен у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-5 КУпАП, а саме: «Порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію» та наклав на обвинуваченого адміністративне стягнення у вигляді сплати штрафу.
Що таке OSINT?
Ми вирішили вивчити міжнародний досвід – чи існує заборона викладання в соціальних мережах фотографій військовослужбовців іноземних армій. Авторка матеріалу звернулася до головного сержанта одного зі спецпідрозділів Ізраїльської армії Матвія Валуєва.
– Так, дійсно, заборона користування соцмережами під час виконання завдань у бойових підрозділах існує. Порушення цієї вимоги може призвести до звільнення з лав армії, і навіть до позбавлення волі, – розповідає ізраїльський військовий.
Причина цієї заборони криється в тому, що соціальні мережі є джерелом для збирання розвідувальної інформації, яка при правильному аналізі може дати розвідці значно більше правдивих даних, ніж донесення від агентурної мережі. Іншими словами, збір такої інформації узвичаєно називати розвідкою на основі відкритих джерел (Open source intelligence, OSINT).
Наприклад, за результатами різних експертних оцінок, американські розвідувальні служби за допомогою OSINT добувають від 35% до 95% розвідданих. Ще у 1947 році відомий аналітик ЦРУ Шерман Кент стверджував, що в мирний час до 80% інформації, яку використовують політики в ухваленні рішень, можна отримати з відкритих джерел. Щоб довести свою точку зору, Кент запропонував п’ятьом професорам Єльського університету підготувати звіт про стан армії США, чисельність бойових частин і з’єднань не нижче ніж рівень дивізії, потужності військово-морського флоту і бойової авіації, на основі лише відкритих джерел інформації. В результаті через три місяці вчені надали Кенту кількасот сторінок даних. Оцінка Кента була наступна: на 90% цей звіт відповідав дійсному стану речей. ЦРУ негайно засекретило результати проведеної праці, що дістала назву «Єльського звіту».
Bellingcat та її розслідування стосовно присутності російських військ на Донбасі
Ми звернулися до представників кафедри розвідки командно-штабного інституту застосування військ Національного університету оборони України ім. І. Черняховського, які розказали, як за допомогою OSINT міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat виявила докази присутності російських військ на сході Україні.
– Саме вони довели участь цілої низки російських військових у бойових діях на Донбасі виключно спираючись на відкриті дані: фото «ВКонтакте» і «Одноклассники» тощо, записи відеореєстраторів, викладених в Інтернеті, – розповідає старший викладач кафедри Олександр Іванов.
Зі слів представника кафедри, приміром, один із цікавих кейсів, коли Bellingcat довела, що військова частина країни-агресора перебувала біля українського кордону досить тривалий час по… фотографіях із цуценятами: російські військові робили фото з улюбленцями, які за час перебування неподалік України виросли у дорослих псів.
Ще одне міжнародне розвідувальне товариство InformNapalm, посилаючись на аналіз блогера Stabilizec, надало факти, які вказували на участь військовослужбовців 205-ї окремої мотострілецької бригади з місцем постійної дислокації у м. Будьоновськ Ставропольського краю РФ, у бойових діях проти України. Присутність цього російського військового з’єднання фіксували в Горлівці, Шахтарську, Макіївці, Донецьку і Луганську. Фото й дописи військовослужбовців в соцмережах із вказанням геолокації, дати, коментарі щодо об’єктів, зображених на фото, стали доказами їхнього вторгнення на Донбас.
Попри заборони командирів…
Навіщо російські військові відкрито виставляють фото, які видають секретні дані, адже Володимир Путін досі стверджує: його військ на Донбасі немає? Олександр Іванов підкреслює, що позерство тією чи іншою мірою притаманно будь-якій людині. Звісно, хлопцю з далекої Бурятії хочеться похизуватися перед друзями, що саме зараз він з автоматом «рятує російськомовне населення Донбасу від українських бойовиків». І ось чергове фото на тлі танка з номерами, які видають приналежність військовій частині, набирають кількасот репостів…
Заради розваги група журналістів-розслідувачів перевірила активність американських, канадських, британських і німецьких військових під час навчань НАТО. З’ясувалося, що солдати фотографувалися на тлі військової техніки, попри заборони їхніх командирів.
Bellingcat – основне джерело доказів у причетності Росії дотрощі пасажирського літака «Боїнг-777»
До речі, саме Bellingcat стала основним джерелом, чиї докази використовували в обвинуваченнях РФ у збитті пасажирського літака «Боїнг-777» Малайзійських авіаліній рейсу MH17 у небі над Донбасом у липні 2014-го.
Одразу після авіакатастрофи засновник BellingcatЕліот Гіґґінс опублікував у Twitter фото зенітно-ракетного комплексу «Бук», яке, на думку російської сторони, зроблене в місті Торез, що на контрольованій українською владою території. Він попросив своїх передплатників допомогти з визначенням точного місця фотографування ЗРК. Уже за кілька годин Гіґґінс отримав відео з відеореєстратора, де «Бук» зафіксований у місті Сніжне, яке контролювали проросійські бойовики. Згодом розслідувачі довели, що ЗРК входив до складу 53-ї зенітно-ракетної бригади з місцем базування в Курську. Тоді ж група Bellingcat обвинуватила Міноборони РФ у розповсюдженні неправдивих супутникових фотографій, на яких, нібито, зафіксовано розташування українських «Буків».
Спеціальні підрозділи ЗСУ і ГУР МО України цілодобово ведуть OSINT-розвідку щодо країни-агресора. Для цього вони вивчають не тільки інформацію, отриману із соціальних мереж, а й супутникові знімки, повідомлення ЗМІ, зокрема третіх країн, досвід минулих бойових дій – все, що може бути використано проти ворога в цій підступній війні. Але Росія – сильний противник, який теж збирає інформацію проти України, й ми повинні усвідомити це і завадити їй. Тому, викладаючи чергове фото в соцмережу, вихваляючись новим озброєнням чи технікою, задумайтеся– чи варто воно того?..
Фото з Інтернету
