Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Відкриття у 2016 році власної справи для колишнього воїна-десантника Олександра Пєхова не стало чимось новим або незвичним. До цього ветерана, за його словами, спонукали і життєві обставини, і характер. А головне — суворі випробування воєнного лихоліття, які випали на його долю.
Робота, що дає користь і задоволення
— Працював, як то кажуть, на себе ще до сумнозвісних подій у Криму та на сході країни, — почав Олександр. — Після служби у правоохоронних органах вирішив спробувати сили у будівельній сфері. Привабив не то що попит на спеціалістів-ремонтників і сталий прибуток, а змога опановувати нові спеціальності та свобода у виборі формату планування й створення зони особистого життєвого комфорту.
Менше ніж за рік Олександр опанував кілька будівельних спеціальностей, очоливши бригаду професіоналів, працями яких повсякчас задоволені сотні полтавців, керівників промислових підприємств та фермерських господарств.
— І все було б якнайкраще, якби не російська агресія, — продовжив ветеран. — Треба було лише на мить уявити повернення до совка, щоб зрозуміти всю жахливість ситуації. Але свободу та право жити у власній країні за власними правилами мусив відстояти.
Тому спочатку був окремий батальйон «Полтава», потім навчальний центр, служба в окремій Дніпропетровській повітрянодесантній бригаді ЗСУ. Він пройшов через найгарячіші рубежі протистояння ворогові на Донеччині, зокрема в Маріуполі, Авдіївці тощо.
Коли приходить час збирати каміння
Повернення у мирне життя для воїна-захисника, за його словами, стало певним продовженням війни. Війни проти самозаспокоєності, байдужості, битви за серця і душі побратимів, на яких вона залишила свій жорстокий слід.
— Саме тому спало на думку створити приватне підприємство, де б учасники бойових дій могли почуватись потрібними суспільству, — зазначив Олександр. — Такою і стала охоронна фірма «Стальбат», яка створює гідну конкуренцію приватним охоронним підприємствам Полтавщини.
Армійська дисципліна і вимогливість тут поєднуються з взаєморозумінням, товариськими стосунками та, як не дивно, з можливостями подальшого саморозвитку й кар’єрного зростання.
— Попри невеликий штат усього на кшталт 15 осіб, за п’ять років існування у нашому «Стальбаті» пройшли вишкіл близько 40 ветеранів, — підкреслив Олександр Пєхов. — Здобувши певні навички та досвід, більшість з них розпочали власну справу — хтось отримав запрошення у солідніші організації, хтось повернувся в армійські лави. В будь-якому разі можна сміливо стверджувати: потенціал ветеранів величезний.
Підтвердження тому — зацікавленість керівництва територіальних громад області залучити учасників громадського формування «Легіон», складником якого є ПП «Стальбат», до охорони громадського порядку на підпорядкованій території.
Що день прийдешній нам готує?
Головним чинником ефективності своєї діяльності Олександр вважає не тільки можливість реабілітації учасників бойових дій, а й їхнє залучення до військово-патріотичного виховання молоді. За його словами, ветеран не лише має залишатись у бойовому строю, а й підготувати собі гідну заміну. Цю інвестицію у розвиток суспільства він вважає не менш важливою, ніж бізнес.
Тому Олександр з товаришами бере активну участь у роботі військово-патріотичних гуртків, сприяє створенню матеріально-технічної бази викладання предмета «Захист України» у навчальних закладах району, надає адресну матеріальну допомогу сім’ям бойових побратимів.
— Така вже у мене вдача, — жартома каже ветеран. — І сам без діла не сиджу, й іншим не даю. Бо життя — це постійний рух.
А до чого ж тут, власне, аромат квітів? — запитають шановні читачі.
А до того, що ветеранський бізнес Олександра Пєхова став ще і справою сімейною. Щоправда, його дружина Ольга реалізує творчий і професійний потенціал у квітково-флористичній сфері, що безсумнівно наповнює їхнє життя і стосунки романтичною гармонією.
