Відео про порятунок подружжя оприлюднив підрозділ Департаменту активних дій ГУР МО України KRAKEN. Валентин Андрійович із дружиною Людмилою Миколаївною 29 серпня хотіли…
28 липня Православна церква вшановує пам’ять рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Русі.
Князь Володимир Святославович почав правити в Києві приблизно 980 року. Про життя Володимира відомо насправді не надто багато. Все, що ми знаємо, — це свідчення літописів, найважливіший з яких «Повість временних літ». Нагадаємо: Володимир був позашлюбним сином київського князя Святослава Ігоровича й Малуші — ключниці матері Святослава, княгині Ольги. Відомо, що князь був неодноразово одружений, мав 12 синів і 9 доньок. Київський престол здобув у результаті боротьби зі старшим братом Ярополком, якого за наказом Володимира вбили два варяги, що були в нього на службі.
Володимир удосконалив законодавство, провів адміністративну реформу, замінивши в основних центрах руських земель племінних вождів (що здавна сиділи там і постійно прагнули «відколотися») на посадників — своїх синів і довірених бояр, що забезпечило територіальну єдність держави.
З прийняттям християнства на Русі поширилася писемність. Володимир закладав школи, будував церкви — спершу в Києві, а згодом і в інших містах.
Спочатку князь намагався реформувати язичництво, проте з того нічого не вийшло, адже стара релігія, ознаками якої були багатобожжя, багатоженство і криваві жертвопринесення, себе вичерпала. Володимир прийняв християнство з Візантії та запровадив його як державну релігію на Русі — крок абсолютно раціональний, адже Візантія на той час була наймогутнішою і найбагатшою державою континенту, центром цивілізації. За літописом, Володимир охрестив своїх підданих 988 року в Києві на річці Почайна, притоці Дніпра.
Читайте також: Хрестилися Київ і Русь… Та чи була Москва?
Між 996 і 998 роками утворена Київська митрополія — найбільша серед церков, підвладних Константинопольському патріархату. Крім того, в очах Візантії прийняття Руссю християнства остаточно закріпило легітимність влади київських князів.
Прийняття християнства сприяло зміцненню зв’язків з європейськими країнами. Під його впливом збагатилася культура східнослов’янських земель, набули поширення запозичені з Візантії церковне й державне право, писемність, література, живопис, архітектура.
Історичне значення хрещення Київської Русі
— Хрещення князя Володимира, а потім його підданих і держави знаменувало прихід на ці терени європейської цивілізації, — вважає історик Вадим Аристов. — Для князя та інших можновладців хрещення, перехід у християнство означало орієнтацію на політичні й культурні традиції та «тренди» того часу, пов’язані з Візантією.
Відзначають це свято в Україні згідно з Указом Президента від 25 липня 2008-го щороку.
