Відео про порятунок подружжя оприлюднив підрозділ Департаменту активних дій ГУР МО України KRAKEN. Валентин Андрійович із дружиною Людмилою Миколаївною 29 серпня хотіли…
Народився письменник 27 липня 1853 року в Житомирі в родині повітового судді Галактіона Короленка. Діти зростали в атмосфері любові, поваги і взаємопідтримки. Це безперечно вплинуло на формування світогляду майбутнього письменника, його високих моральних якостей як людини і громадянина.
Дитинство та юність Короленко провів на Волині, у своєрідній обстановці маленьких містечок, де стикаються три народності: польська, українсько-російська та єврейська, і де бурхливе та довге історичне життя залишило ряд спогадів і слідів, сповнених романтичної чарівності. Спочатку Короленко вчився в приватному пансіоні, а потім в 1-й Житомирській гімназії. У 1866 році його перевели спочатку в Дубно, а потім у Рівне, бо Дубно не мало гімназії й губернське начальство пішло назустріч проханню Короленка.
Саме у Рівному Короленко вперше відчув у собі літературний талант, поклик до слова. Одного осіннього вечора він блукав вулицями міста. І чим більше вглядався в цей невибагливий пейзаж, в обличчя заклопотаних людей навколо, тим ясніше уявляв собі, як опише це життя: «Ось у цій суцільній вологій темряві, безладно всіяній вогниками, за цими освітленими віконцями живуть люди. Зараз вони п’ють чай або вечеряють, розмовляють, сваряться, сміються… Можливо, у всьому місті я один стою ось тут, вдивляючись у ці вогні й тіні, один думаю про них, один бажав би зобразити і цю природу, і цих людей так, щоб усе те було правдою і щоб кожен знайшов тут своє місце».
Після смерті батька Короленко вступив до Технологічного інституту в Петербурзі, який не зміг закінчити через матеріальні труднощі. У 1874 році він перевівся в землевласницьку академію в Москві. У зв’язку з тим, що письменник в юності брав участь в народницьких рухах, він був виключений і висланий в Кронштадт. У 1877 році повернувся до Петербурга і вступив до Гірничого інституту. Приблизно в цей же час почалася його літературна кар’єра. Перша новела В. Г. Короленка «Епізоди з життя «шукача» з’явилася в 1879 році. Навесні того ж року, за підозрою в революційній діяльності, його знову виключили з навчального закладу і вислали в Глазов. А коли в 1881 році він відмовився від присяги Олександру III, був висланий на кілька років до Сибіру.
Найбільш плідними для письменника стали 1885–1895 роки. Справжнім тріумфом Короленка став вихід його найкращих творів – «Сон Макара», «В поганому товаристві» і «Сліпий музикант».
Найбільш плідними для письменника стали 1885–1895 роки. Справжнім тріумфом Короленка став вихід його найкращих творів – «Сон Макара», «В поганому товаристві» і «Сліпий музикант».
У 1890-ті Короленко багато подорожує. Він відвідує Крим, Кавказ. У 1893 році письменник був присутній на Всесвітній виставці в Чикаго (США). Результатом цієї поїздки стала розповідь «Без язика». Короленко отримує визнання не тільки в Росії, але і за кордоном. Його твори виходять на іноземних мовах. До 1900 року письменник жив у Петербурзі, де написав кілька новел.
Короленко отримує визнання не тільки в Росії, але і за кордоном. Його твори виходять на іноземних мовах.
Але поряд із письменницькою діяльністю Короленко вів активну громадську діяльність. Протягом усього свого життя він виступав проти насильства і несправедливості, відстоював рівноправність народів, захищав право національних меншин, викривав прояви націоналізму і шовінізму всіх мастей. В річницю 145-річчя від дня народження В. Короленка Єврейською Радою України йому було присвоєно звання «Праведник України». Так вдячні нащадки увічнили пам’ять гарячого захисника людини від рабства, зла і неправди, свободи і гідності національних меншин.
В Україні глибоко шанують Володимира Короленка і до нині. Його ім’я надано Полтавському національному педагогічному університету, Харківській державній науковій бібліотеці, Чернігівській обласній бібліотеці, школам у Полтаві та Житомирі. В цих містах відкрито музеї Короленка. Також у Полтаві є Народний дім імені Володимира Короленка. Екранізовано повість «Сліпий музикант». За його повістю «В дурном обществе» знято фільм «Серед сірого каміння».
Підготував Сергій Зятьєв
