Про це йдеться в матеріалі The Associated Press. У межах військових навчань, що відбулися цього тижня, українські військові мали нагоду…
«На мені зараз приблизно 20 кілограмів. Найважчі — бронежилет і автомат, але за два дні вже звикла до їхньої ваги. Від підойму й до 22-ї години бігаємо, копаємо окопи чи вчимо матеріальну частину зброї. А щовечора в нас свято, бо можна прийняти душ і відпочити в польовому наметі від важкого дня. Та, однак, я на сьомому небі від щастя, бо вже називаюся курсанткою».
З цього розпочинає розповідь про полігонні «пригоди» першокурсниця Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Єлизавета Трач.
Дівчина разом з іншими понад 80 першокурсниками вишу, які не мали армійського досвіду, 24 липня прибула до польового табору, розташованого на навчальному полігоні інституту неподалік обласного центру. Після двох діб адаптації до умов табірного збору в них розпочався курс первинної військово-професійної підготовки (ПВПП).
У перший день практичних занять хлопців і дівчат зі знаменною подією привітав начальник інституту полковник Олександр Серпухов.
— Після перемоги на вступних випробуваннях ви вирушаєте складним офіцерським шляхом, — звернувся до першокурсників полковник Олександр Серпухов. — Приємно, що всім, хто стоїть у цьому строю, вистачило мужності у складних умовах, коли на сході нашої держави патріоти протистоять російському агресору, вступити до лав Збройних Сил України. Не стану приховувати, що іноді буде важко опановувати основи військової справи. Проте труднощі загартовують справжніх захисників і берегинь України. Пам’ятайте девіз нашого інституту: «Сила! Відвага! Честь!». Хай же ці прості слова ведуть нинішніх курсантів по життю і — Слава Україні!
Понад 70 % усіх занять — у полі
Першим полігонним заходом курсантки факультету озброєння та військової техніки Єлизавети Трач стали заняття із заходів безпеки. Біля техніки чи на інших локаціях офіцери розповідали, що і як слід робити в армії, а що — категорично заборонено.
— У старших класах, коли твердо вирішила бути офіцером, довго вагалася, який саме рід військ обрати. «Подорожуючи» соцмережами, потрапила на сторінку нашого інституту. Романтика танкіста якось одразу припала до душі. Тож стала готуватися до іспитів, займатися спортом. У результаті досить легко пройшла всі вступні випробування. У моїй сім’ї ще не було професійних військових. Тож буду першою в династії офіцерів. Тому відповідально ставлюся до всіх слів викладачів. Особливо подобаються заняття з використанням зброї чи техніки. І брудом машинних мастил мене не налякати, — розповіла Єлизавета Трач.
До речі, дві третини всіх першокурсників у табірному зборі — майбутні офіцери-танкісти, інші — військові хіміки. Офіцерів з танковими емблемами там теж більшість. Та щоб стати танкістом, спочатку треба на практиці навчитися алгоритму дій рядового піхотинця, чим нині першокурсники і займаються.
— Понад 70 % усіх занять проводять у полі, — розповідає начальник табірного збору полковник Олексій Зобнін. — До речі, командири й викладачі активно використовують свій досвід участі в АТО/ООС, передові напрацювання колег з НАТО. Приміром, заняття з вогневої підготовки плавно переходять в інженерну чи топографію, а далі навчальну естафету підхоплює тактика. І так триватиме день за днем.
Першокурсники з нетерпінням чекають на обкатку танком
За словами командування військового вишу, близько третини всіх практичних занять проводять у нічний час.
Приміром, у межах ПВПП заплановані низка занять зі спецкурсу виживання: хлопці й дівчата вчаться з гілок робити курінь, готувати на вогнищі їжу, не забуваючи водночас про охорону групи. Тобто діють як маленький, проте військовий колектив.
— Вінцем первинної військово-професійної підготовки стануть обкатка танком і бойові стрільби. На ці заняття вже з нетерпінням всі чекають, — уточнив полковник Олексій Зобнін.
Як риба у воді в польовому таборі почувається першокурсник факультету озброєння та військової техніки Ігор Домнюк.
— Я чотири роки навчався у Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. До того ж мій батько проходить службу в окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. Він штаб-сержант і займається ремонтом та обслуговуванням танків. Тож я пішов його слідами й колись теж керуватиму 40-тонною машиною. У ліцеї нас добре підготували до армійського життя і тепер я охоче підказую вчорашнім школярам, як і що робити на полігоні. В дитинстві любив збирати моделі бронетехніки, міркуючи, як вона їздитиме реально. І от з’явився шанс реалізувати давню дитячу мрію і я цим обов’язково скористаюся, — зауважив курсант Ігор Домнюк.
Вчаться працювати в команді
За словами заступника начальника табірного збору з морально-психологічного забезпечення підполковника Андрія Крохмаля, всі командири й військові викладачі побудували єдину лінію виховного процесу.
— Ми вчимо юнаків і дівчат бути уважними на заняттях, дотримуватися субординації, розв’язувати проблеми через безпосередніх командирів, у ролі яких виступають старшокурсники. Так курсанти вчаться самостійності та розумній ініціативі. Вони тепер — одна дружня команда, і саме це вкладаємо в їхні голови, — пояснив підполковник Андрій Крохмаль.
Курс ПВПП у першокурсників триватиме до 15 серпня. Потім вони урочисто складуть Військову присягу на вірність Українському народові.
— Тільки після проголошення перед загальним строєм інституту священних слів Присяги хлопці й дівчата стануть повноправними військовослужбовцями. Вірю, що всі наші новачки гідно пройдуть польові випробування і в результаті повірять у власні сили. Останнє дуже важливо для військових і особисто мені 44 роки тому допомогло дорости до відповідальної посади, — насамкінець зауважив полковник Олександр Серпухов.
Фото автора
