Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Поранений важко дихав. Нога, що була зламана нижче коліна, трималася на шматку шкіри. Його міцно тримали на столі. Лікар-хірург за допомогою звичайної пилки швидко пиляв кістку й нарешті ампутована кінцівка впала. Щосили затиснув її, наклав пов’язку.
— Знято! — гучний голос режисера пролунав, немов грім. Лікар стомлено зітхнув. Коли він весь у бризках «крові» вийшов на двір і, знявши вуса, усміхнувся, я його впізнав. Так, це був він — в миру «Айболить», Народний Герой України полковник медслужби Всеволод Стеблюк.
На мій комплімент щодо історичної правдивості тільки махнув рукою:
— Це ще ти мене в ліричних сценах не бачив.
Повз проходять польські «крилаті гусари», представники шляхти. Лунає польська й англійська мови. Хтось сидить із закривавленим обличчям і над ним чаклують гримери, хтось повторює текст ролі. Повільно рухається вершник на білому коні.
В одному з казематів Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» у Києві тривають зйомки історичного фільму «Олекса Довбуш» режисера Олександра Саніна, відомого стрічками «Поводир» про трагічні події в Україні 30-х років ХХ сторіччя, «Мамай» — своєрідної української версії Ромео та Джульєтти, де козак-утікач закохується в татарську жінку, яка рятує його від неминучої смерті.
Сама історія Олекси Довбуша вже не вперше привертає до себе увагу кінематографістів, але вперше знімається така масштабна картина. У ній беруть участь актори з Польщі, США. Бюджет картини становить 90 млн грн. Про всі секрети сюжету не розповідатимемо, але деякі з учасників процесу напівжартома натякають на «Оскара».
Серед акторів є і учасники війни на сході України, які внаслідок поранень втратили кінцівки. Саме одного з них і «оперував» Всеволод Стеблюк.
Знайомимось. Ветеран бригади «Чорних запорожців» старший солдат, помічник гранатометника Дмитро Краслянський вважає, що зйомки — то новий досвід для нього, який дає змогу знов відчути себе в бойових обставинах. Другий учасник фільму — Сергій Храпко, в минулому — оператор-навідник БМП-2, ветеран бригади імені князя Костянтина Острозького. Зазнав важкого поранення у травні 2015-го, втративши руку і ногу. Знімальним процесом захоплений: «Брати участь у таких шедевральних зйомках, у такому крутому українському фільмі — дуже чудово».
Виконавець головної ролі Олекси Довбуша Сергій Стрельников був, як то кажуть, «в образі».
— Я народився в Росії, але виріс під Білою Церквою й у 2014 році зрозумів, що я українець. Для мене Олекса Довбуш — то людина-вовк, людина-хижак, яка має сили відстоювати свою країну. Референсом для нас є «Хоробре серце» з Мелом Гібсоном — ми пам’ятаємо, коли багато людей полюбили Шотландію. Тому хочемо, щоб полюбили Україну. Те, що у зйомках беруть участь ветерани війни — для мене дуже важливо. Вважаю хлопців, які воювали, героями — і молодих, і тих, що у віці, особливо добровольців.
