Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Неподалік від міста Вишгород, що на Київщині, розпочались навчання з оборони території міста Києва «Міжріччя 2021». Протягом навчань буде відпрацьовуватись симетрична місія для Blueforce/Oppforce з обох сторін чисельністю до двох рот. За планом одна сторона має взяти під контроль певну територію, розташувати там умовні засоби ППО та забезпечити їхню «роботу» протягом доби. Засобами ППО визначені ракетні пускові установки та РЛС, які мають здійснити оборону простору й не дати противникові можливості висадити десант з гелікоптерів на іншому боці річки Десна.
Інша сторона, навпаки — бійці мають завдання провести розвідку, знайти ці об’єкти та знищити їх, щоб дати можливість висадити десант. Правила досить жорсткі. Так, треба не тільки знайти об’єкти, а фізично зайти на їхню територію, замінувати, підірвати. Враховано й можливість завдавання мінометних ударів — розрахунок наводить міномет у певну точку, потім доповідає посереднику, той згідно з таблицею підтверджує ураження певної ділянки, після чого доводить до іншого посередника. Якщо в уявній точці буде ціль — або люди, або техніка — вона вважатиметься ураженою. Умовна в ході навчань і зброя — це страйкбольні приводи та піротехніка. Все інше — спека, шлях, водні перешкоди, пил, втома — справжні.
На час навчань розгорнули штаб, логістичний пункт забезпечення, функціонує медичний пункт. Обов’язковими є дотримання гігієнічних обмежень задля уникнення поширення хвороби COVID-19.
Організатором навчань є громадська організація «Український легіон». Як розповів голова організації Олексій Санников, «ми займаємося військовою підготовкою цивільних людей. Навчання такого масштабу проводимо раз – двічі на рік. Мета навчань — відпрацювання навичок, здобутих протягом року, робота взводами, ротами. Ми тренуємо людей як легку піхоту. Основне завдання — у відповідній ситуації влитися в ряди тероборони. «Український легіон» — це зріз усієї України, принаймні найбільш активної її частини. Серед них — директори, менеджери та програмісти».
…Сонце. Спека. Коротке шикування, останній інструктаж — бути обережними, не вдавати з себе героїв там, де це зайве, знову наголошено про небезпеку сонячних і теплових ударів і колона чисельністю до роти вирушила в дорогу. Спочатку чути жарти, потім стало тихо. Крок за кроком. Ковток води. Краплі поту висихають на обличчях. Ось і місце переправи. Чути команду «Зайняти кругову оборону!».
Без жодних зайвих команд бійці розсипаються по обидва боки дороги — хто присів на коліно, хто взагалі заліг.
Невеличка на вигляд річка, але без моста не перейти. Тож бійці швидко роздягаються, пакують речі і зброю в гермомішки й по одному, по двоє прямують на той берег. Хтось пливе лише завдяки надутому мішку з речами, хтось вміє добре плавати й так.
Командири і посередники задоволені — переправа проведена чітко. Раптом чути гучний оклик — «Міна!». Хто де стоїть, там і падає. Один із солдатів затримався. Посередник виявився безжальним:
— Поранення в ногу! Артеріальна кровотеча!
Відразу чути гучні оклики «Затискай рану!», до «пораненого» стрімко повзе санітар. Ось і виявляється перша помилка — джгута на розгрузці немає, він «десь у коробочці». Добре, що в інших бійців джгути під рукою. Джгут накладено, закручено. Посередник Андрій хитає головою: все зроблене правильно, але… запізно. В реальному пораненні ця затримка коштувала б життя.
Над головами раптом щось загуло — це був квадрокоптер — одна з новинок навчань. Тож сторонам доведеться враховувати можливість «погляду з небес».
Нарешті всі переправились, перевдягнулись, взулись і рота вирушила далі — навчальний день йшов згідно з планом.
Фото Дмитра Юрченка і автора
