Країна-агресорка тривалий час намагалася насаджувати нам свою культуру та мову… Навесні 2022 року у відомого українського музиканта, телеведучого та військовослужбовця Миколая Сєрги народилася…
Так називають свої страви кухарі Військово-медичного клінічного центру Північного регіону, що у Харкові. З шостої ранку й до пізнього вечора вони готують для поранених військових.
Наш кореспондент завітав до їдальні військового госпіталю перед обідом і на власні очі побачив, що на столах у військовослужбовців. Того дня за 15-ю лікувальною нормою на обідній стіл подали такі страви: тушковані кабачки, гороховий суп, смажені биточки, рисову кашу, компот, запіканку та хліб. За три години до цього — на другий сніданок — воїнам запропонували молочну кашу, сік, булочку чи печиво на вибір, сік і фрукти. На вечерю були заплановані макарони зі смаженою печінкою, овочевий салат, чай і бутерброди. Особливу гордість у колективі їдальні госпіталю викликає той факт, що завдяки новим сучасним жаровим шафам у них з’явилася можливість щодня готувати для пацієнтів свіжу випічку.
— У їдальні госпіталю останнім часом багато що змінилося на краще, — розповіла начальниця продовольчої служби лейтенант Катерина Балабан. — У 2021-му ми придбали жарові шафи, пароконвекційні печі, холодильні камери різного призначення тощо. Проте основні кошти пішли на ремонт у наших приміщеннях і на зовнішні роботи, що розпочалися у лютому.
За словами командування ВМКЦ ПнР, цього року виділено близько 10 мільйонів гривень для потреб продовольчої служби з метою покращення організації харчування пацієнтів.
— Робота наших кухарів має свою специфіку, адже в нас організовується лікувальне харчування. Ми готуємо їжу аж за 15-ма різними дієтичними нормами. У процесі підготовки меню-розкладу, окрім фахівців продовольчої служби, беруть участь начальники клінік чи відділень ВМКЦ ПнР. Причому доводиться враховувати лікувальні особливості, різноманітність асортименту й калорійність одночасно, — розповіла лейтенант Катерина Балабан.
Пані Катерина переконує, що тут усіляко намагаються урізноманітнити меню. Часто готують національні страви, як-от вареники по-домашньому, подають смачні десерти, обов’язково соки чи компоти. Влітку на столах буває полуниця, черешня. А взимку — яблука, груші, мандарини.
— На сьогодні в нас працює 8 досвідчених кухарів. Усі розуміють, що від них певним чином залежить одужання поранених воїнів. Тому вкладають душу в кожну свою страву. Причому їм не треба нагадувати про особливе меню на свята. Навпаки — часто ініціатива йде саме від них, бо до пацієнтів ставляться як до рідних. До речі, приймання їжі, окрім основної їдальні, організовується ще в 11 буфетах-їдальнях, розташованих у клініках чи лікувальних відділеннях. А для тих, хто не може самостійно пересуватись, наші офіціантки-буфетниці приносять страви у палати, — зазначила лейтенант Катерина Балабан.
Понад 40 років працює в госпіталі старший кухар Парасковія Морозова. Ось що вона розповіла:
— Усі наші дівчата-кухарі відповідально ставляться до своєї роботи. Коли я тільки-но прийшла сюди працювати, то тут було не так гарно та зручно, як нині. Протягом останнього року-двох тут чимало змінилося на краще. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб почути від пацієнтів слово «Дякую!», — розповіла жінка.
Я поспілкувався також з одним з пацієнтів госпіталю, який одужує тут після поранення, з воїном-сапером Артемом. «Я побував у різних військових частинах по всій Україні, тут справді різноманітний раціон, смачні та якісні страви. Особливо мені подобається гороховий суп та український борщ, майже як за рецептом моєї мами. Дуже вдячний усім, хто дбає, щоб солдатський стіл був багатим, щоб ми скоріше одужували й повертались у свої частини», — розповів Артем.
