Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Саме за такою темою 24 червня відбувся круглий стіл, у якому взяли участь представники Міністерства оборони України, Верховної Ради, оборонної промисловості, експерти та волонтери. На обговорення були винесені проблемні питання щодо запровадження оборонних закупівель та виконання Державного оборонного замовлення. Слово учасникам круглого столу.
Роман КОСТЕНКО, секретар Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки:
Щодо Закону України «Про оборонні закупівлі», над яким ми плідно працювали в комітеті, то маю зауважити, що чи не основне його спрямування – направити Міністерство оборони на планування і здійснення закупівель в середньостроковій та довгостроковій перспективі. Цей закон спрямований на те, щоб задовольняти потреби Збройних Сил і є досить прогресивним. Але наразі ми бачимо, що закон не працює. Це відбувається через відсутність підзаконних актів, які необхідні для того, щоб закон «Про оборонні закупівлі» почав ефективно працювати. Іншими словами – старий закон вже не працює, адже втратив чинність, а новий ще не працює. Отже, нам потрібно зробити все необхідне, щоб закон запрацював, створити необхідні інституції та почати планувати в середньостроковій і довгостроковій перспективі. Перелаштувати під таке планування підприємства «Укроборонпрому». Головне, ми маємо закупати те, що необхідно Збройним Силам. І якщо, наприклад, підприємства «Укроборонпрому» не можуть задовольнити такі потреби, то ми повинні мати змогу купити необхідні товари у інших виробників. До речі, закон «Про оборонні закупівлі» зокрема на це спрямований.
Ольга КУЛІШ, заступник директора Директорату інформаційної політики у сфері оборони і стратегічних комунікацій Міністерства оборони України:
Ми готові співпрацювати і з експертами, і з громадським сектором. Зокрема дуже плідно працює Міністерство оборони з іноземними експертами. Єдине, я б просила всіх присутніх – менше оцінювальних суджень та більше фактів.
Віктор ТРАЧ, начальник відділу розробок і закупівлі ОВТ ПС Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України:
Безумовно питання виконання Державного оборонного замовлення надважливе. Державне оборонне замовлення виконується, виконуються державні контракти з підприємствами промисловості. Поставка продукції відбувається планово і без зривів. На сьогодні Міністерством оборони України сплачено 68,7% від загального фінансового ресурсу Державного оборонного замовлення на 2021 рік взятих фінансових зобов’язань. За перше півріччя цього року до вітчизняного війська вже надійшло більше ніж 3,3 млн одиниць продукції оборонного призначення. Ми перебуваємо на етапі імплементації нового закону «Про державні закупівлі». Для цього вже розроблені та ухвалені відповідні підзаконні нормативні акти. Ці керівні документи мають важливий вплив на виконання основних показників ДОЗ-2021, нормативно врегульовано питання їхньої реалізації у поточному році та вони дозволяють поступово впроваджувати відкритість оборонних закупівель, започаткувати Реєстр виконавців оборонних контрактів тощо. Окремо слід зазначити, що розділом XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оборонні закупівлі» визначено, що «з дня набрання чинності цим Законом до 31 грудня 2021 року проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення здійснюється відповідно до цього Закону та Закону України «Про Державне оборонне замовлення» відповідно до річного плану закупівель та затверджених основних показників оборонного замовлення на 2020 та 2021 роки для кожного державного замовника».
Андрій ЗАГОРОДНЮК – голова правління Центру оборонних стратегій, Міністр оборони України (2019-2020 рр.):
Що таке виконання Державного оборонного замовлення (ДОЗ)? Це по суті виконання тих контрактів, які були заключені. Тобто, говорити про виконання чи зрив ДОЗу ми можемо лише наприкінці року. Більш того, якщо стане ясно, що ДОЗ не виконується, в нього будуть внесені зміни. Як правило, протягом року їх вноситься дуже багато, адже на це є об’єктивні причини. Врешті-решт це – комерційна діяльність з усіма її ризиками. Проблема в ДОЗу як такому – це інструмент планової економіки, що абсолютно не діє, вигаданий в радянські часи. Воно не має жодного відношення до НАТО чи ринкової економіки. Люди знають про оборонні закупівлі тільки тоді, коли починаються скандали. Виправити цю ситуацію можливо тільки шляхом системної реформи. З ДОЗ – ситуація невиліковна.
Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України не має компетенції для створення відповідної нормативної бази попри запропоновану допомогу з боку Незалежної антикорупційної комісії та Проєкту реформи оборонних закупівель. Вони [міністерство] банально не встигли.
Ігор ФОМЕНКО, заступник генерального директора з виробництва ДК «Укроборонпром»:
Ситуація наразі у куті: старе законодавство скасували, нове ще не повною мірою запрацювало. Юридичних можливостей «контрактуватися» і у приватних, і у державних підприємств немає. Кілька днів тому було опубліковано Постанову уряду, за допомогою якої намагаються виправити ситуацію, тобто відтермінування введення в дію закону «Про оборонні закупівлі» і можливість використання попереднього законодавства.
Якщо говорити про «Укроборонпром», то для нас ситуація дуже критична по деяких підприємствах. Тому що підприємства, які залежать від державних замовників, а це не тільки Міноборони, а їх близько 16, стають у простій, тому що немає завантаженості виробництва. «Укроборонпром» працює на дві третини загального обсягу виробництва і реалізації на експорт, і лише третина для внутрішніх замовлень. Більшість наших вітчизняних підприємств виживає за рахунок експорту. По суті наші експортні закордонні партнери зберігають вітчизняний ОПК для того, щоб ми мали можливість забезпечувати потреби сил безпеки і оборони. Тож ситуацію потрібно виправляти, і чим скоріше, тим краще.
Я хочу подякувати Міноборони в особі заступника пана Миронюка. Він зорієнтувався, спрогнозував, що така ситуація може бути з ДОЗом, і тому в кінці 2020 року деякі державні контракти були підписані й наприкінці квітня наші підприємства отримали певні кошти. Це зокрема КБ «Луч» та бронетанкові підприємства. Тож за рахунок цього ми підтримуємо життєздатність підприємств і можливість забезпечити потреби ЗС України та інших замовників.
Потрібно всім розуміти стратегію розвитку, в якому напрямку буде розвиватися озброєння і військова техніка, що буде через 10 років. Є завдання по розробці Державної цільової програми по розвитку ОВТ, наступне, це актуалізація програми по розвитку ОПК. Чітко розуміючи, яке ОВТ можна вже адаптувати і розвивати виробничі потужності під ті види озброєння, які потребують ЗС України. Є політикоутворювач, торік це було Мінекономіки, яке до грудня минулого року вело формування ДОЗу і потім його було передано Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості.
Дмитро УМАНЕЦЬ, голова Наглядової ради Асоціації виробників озброєння та військової техніки України:
На мою думку, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України певною мірою взяло на себе повноваження Міністерства оборони України. Це така наша «національна звичка» – брати все на себе, не розуміючи, як це використати й виконати? Ще одна проблема, на якій би я хотів наголосити, це кадрова. Ми часто стикаємося з тим, що люди старої радянської ментальності не бачать серед виконавців ДОЗу підприємства приватного сектора і не запрошують їх до співпраці.
По завершенню круглого столу ми поспілкувалися із одним з авторів Закону «Про оборонні закупівлі» керівником Проєкту реформи оборонних закупівель за підтримки Міністерства оборони Великої Британії Артуром ПЕРЕВЕРЗЄВИМ.
– Пане Антоне, коли розроблявся зазначений закон чи передбачалося створення Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, щодо діяльності якого було сьогодні чимало нарікань?
– Не те, що не передбачав, я сподівався, що подібне міністерство не буде створено. Під час написання цього закону у нас була певна група опонентів, яка просувала деякі ідеї, якими наразі займається Мінстратегпром. Коли наші опоненти програли в законодавчому полі то вони взялися за створення цього міністерства. Тоді ми попереджали, що створення подібного міністерства може негативно відобразитися на всій системі оборонних закупівель. Нас запевнили, що за три місяці в рамках поточного бюджету Мінекономіки нове міністерство буде створено. Врешті-решт ситуація така, яку маємо на сьогодні. Є Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, яке займається галузями промисловості від деревообробної і меблевої до дійсно стратегічних галузей. Наразі їхня діяльність абсолютно не дає можливості застосовувати закон «Про оборонні закупівлі», адже там закладені абсолютно інші принципи.
– Закон «Про оборонні закупівлі» є по суті рамковим. Чи передбачали ви тоді, що подальша його імплементація, тобто створення підзаконних актів, створить подібні труднощі?
– Закон змішаний. Ми не могли зробити його повністю рамковим, а з іншого боку – неможливо було зробити його повністю як конструкцію. Хоча тепер, коли деякі елементарні речі щодо ухвалення підзаконних актів ще не зроблені, розумію, що певно їх потрібно прописувати у законі, щоб унеможливити певні «увілювання» від виконання норм закону.
– Як Ви оцінюєте рівень співпраці з Міністерством оборони України?
– Співпраця досить продуктивна. В деяких моментах ми допомагаємо, інколи вони до нас дослуховуються, інколи ні. Тобто, нормальна співпраця на робочому рівні.
