«Хай серед простих вояків буде хоч один міністр», — переказують сучасники його слова перед військовою операцією українського війська проти більшовиків, яка…
АрміяInform уже повідомляла про круглий стіл, що відбувся у пресцентрі «Укрінформ» і був присвячений службі у військовому резерві. Наш кореспондент відвідав захід та дізнався, які «бонуси» отримує резервіст-контрактник, як колеги-литовці оцінили роботу по мобілізації в Україні у 2014-му році та що передбачає цьогорічний закон про призов на військову службу резервістів.
«Утримання військ у повних штатах, навіть для багатих країн, є занадто коштовною справою»
– Існує два шляхи проходження служби у військовому резерві. Перший – в добровільному порядку, тобто за контрактом. Громадяни України укладають контракти про проходження служби у військовому резерві з командирами військових частин і згідно з планами Генштабу проходять періодичну підготовку на навчальних зборах у складі своїх підрозділів або ж підвищують кваліфікацію в навчальних центрах. Другий шлях – в обов’язковому порядку. Тобто, під час дії особливого періоду до оперативного резерву зараховуються військовослужбовці, які звільняються з військової служби. Вони також мають бути за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров’я придатні до служби у військовому резерві, – зазначив представник Головного управління персоналу Генерального штабу ЗС України полковник Олександр Архіпов.
За його словами, укласти контракт про проходження служби у військовому резерві можуть громадяни України віком від 18 до 57 років (незалежно від статі) за винятком осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
– Кожен громадянин України, а не тільки лише кадровий військовий, має змогу практично долучитись до реалізації своїх конституційних прав по захисту суверенітету і територіальної цілісності держави шляхом проходження служби у військовому резерві. Це є загальносвітовою практикою, коли утримання військ у повних штатах, навіть для багатих країн, є занадто коштовною справою. Значно практичніше здійснювати періодичні заходи з накопичення та підготовки військово-навчених ресурсів у запасі, ніж постійно витрачатись на повноцінне утримання повних штатів військових частин, – зауважив офіцер.
Потрібно усього три документи, щоб підписати контракт резервіста
Пан Олександр додав, що резервісти, зокрема військового оперативного резерву, мають можливість укласти контракти на військову службу на терміни від 1 до 10 років з подальшим його продовженням на обраний термін при збереженні всіх соціальних пільг, які передбачені для мобілізованих: збереження місця роботи, посади, середнього заробітку, виплати пенсій.
– Резервісти мають можливість отримувати відстрочки від призову на строкову службу, коли вони виконують обов’язки служби у військовому резерві, а також повністю звільнитись від строкової служби після виконання двох контрактів у військовому резерві – до досягнення ними 27 років. Мають можливість користуватись медичним обслуговуванням у закладах охорони здоров’я Міністерства оборони України під час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, просуватись по службі під час служби у військовому резерві, зокрема отримувати первинні офіцерські та чергові військові звання в резерві, – розповів представник Головного управління персоналу Генерального штабу ЗСУ.
за резервістами зберігаються місця роботи, посади та середній заробіток на підприємствах, установах, організаціях незалежно від підпорядкування та форм власності, де вони працювали на час призову на зборові заходи, а також і після можливого призову на новий вид військової служби для резервістів – військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів у особливий період; грошові (фінансові) виплати, що передбачені для резервістів, до двох і більше разів перевищують відповідні виплати для військовозобов’язаних осіб за їхню участь у таких же точно зборових заходах. Резервіст, який уклав контракт про проходження служби у військовому резерві, може бути призваний на навчальні збори або під час мобілізації лише до своєї частини і виключно на свою посаду;
– Порядок укладання контракту резервіста нині доволі простий і перелік документів для цього класичний – копії паспорта, ідентифікаційного коду і медична довідка, – наголосив Олександр Архіпов.
«Командир батальйону або начальник штабу «бере за руку» резервіста і проводить його через усі бюрократичні процедури»
– На початку війни в нас було близько двох тисяч резервістів, які підписали контракт (резервіста. – Ред.) і проходили збори. У 2016 році, коли тривало звільнення перших хвиль мобілізації, ми перейшли до створення оперативного резерву першої черги, куди зараховувались всі, хто звільнявся з лав ЗСУ – і мобілізовані,і кадрові військові. Наразі в нас вже понад двісті тисяч резервістів. І деякі бригади мають два-три комплекти резервістів… Для комплектації тероборони потрібні люди також і з бойовим досвідом. Згідно із директивою Генерального штабу, близько 10 відсотків оперативного резерву першої черги може прийти до лав територіальної оборони. І ми заохочуємо людей, які мають досвід, ставати як резервістами, так й інструкторами, – зазначив заступник директора Департаменту Муніципальної безпеки КМДА Михайло Щербіна.
За його словами, більша частина резервістів у місті Києві – цивільні люди різних професій.
– До тероборони навіть цілими родинами приходять… Територіальні батальйони міста Києва наразі займаються стрілецькою підготовкою, тактикою. Вони самостійно визначаються, коли збиратимуться. Як правило, київський актив збирається щосуботи. На Facebook-сторінках «Захистимо Київ», «Територіальна оборона Києва» є телефон відповідної гарячої лінії. Якщо людина не живе у Києві, а тільки працює тут – вона теж може приходити до нашої тероборони. Ми вже відпрацювали механізм, коли командир батальйону або начальник штабу «бере за руку» резервіста і проводить його через усі бюрократичні процедури – комісії й тому подібне. Тобто, ми максимально намагаємося все спростити для людини – щоб був при кожному кандидаті-резервісті офіцер, який допоможе максимально легко і швидко пройти всі процедури, – зауважив Михайло Щербіна.
«80% резервістів, які є тепер у Києві, мають власну зброю»
Чиновник додав, що умови контракту для резервіста дуже лояльні.
– Заняття всі проходять на добровільній основі: є бажання та час – займаєшся. Немає можливості – нічого страшного, прийдеш наступного разу. У разі певних життєвих обставин резервіст може контракт розірвати. Робиться це за згодою сторін. КМДА нині займається пошуком будівель для розміщення класів, рекрутингових центрів, кабінетів командування бригади або активу резервістів. Киянам пропонуємо прийти на заняття тероборонців Києва, спробувати себе, познайомитись з майбутніми товаришами. Якщо сподобається, підпишете контракт, – розповів заступник директора Департаменту Муніципальної безпеки КМДА.
Він наголосив, що нещодавно міська адміністрація налагодила контакт між теробороною Києва і Силами спеціальних операцій ЗСУ.
– Командування ССО погодилося виділяти нам своїх інструкторів, місце для підготовки і для проведення стрільб… До речі, на сьогодні 80% резервістів, які є тепер у Києві, мають власну зброю. Зрозуміло, це мисливська зброя, але вона в них є, ‒ заявив заступник директора Департаменту Муніципальної безпеки КМДА Михайло Щербіна.
«Проголосований закон, звичайно, не є досконалим, але – він необхідний і важливий для оборони держави»
‒ Я великий прихильник того, що вам вдалося зробити в Україні (у 2014 році. – Ред.), зокрема у сфері мобілізації й підготовки резерву. Коли ви змогли дуже швидко призвати людей, використовуючи різні практики громадянської ініціативи. Ви показали гарний результат, діючи у дуже складних умовах. На мою думку, якщо це треба було б зробити якимось європейським країнам, то вони показали б гірший результат. Вважаю, що навпаки багатьом країнам потрібно вчитися в українців у цьому напрямку. Хочу зацитувати Уїнстона Черчіля: «Перед обличчям небезпеки демократичні країни завжди на 10 років відстають від автократій, коли мова заходить про мобілізацію». Тому немає великого сенсу говорити про підготовку резервістів, якщо ми не говоримо про підготовку мобілізаційної системи та всієї держави. Україні у цьому напрямку потрібно прикласти ще багато зусиль. Тим більше, що нині, коли для вас з`явилась надія вступити до НАТО, тема територіальної оборони виникатиме постійно, ‒ зазначив під час обговорення перший міністр оборони Литви Аудрюс Буткявичус.
За словами заступника голови Ради резервістів ЗСУ Мирослава Гая, після 2014 року в Україні постало питання, у який спосіб держава зможе оперативно призвати резервіста на збори, при цьому зберігши його права та соціальні гарантії.
– Це неможливо було б зробити без закону про мобілізацію. Генеральний штаб, Рада резервістів у 2018 році приступили до розробки такого закону. Він мав складну долю, декілька разів проходив погодження юристів Міністерства оборони, Генерального штабу, двічі проходив комітети Верховної Ради, виносився на голосування, але з різних причин спочатку не був проголосований, – зазначив Мирослав Гай.
Він додав, що згодом Рада резервістів звернулася до Президента України з проханням внести цей законопроєкт як невідкладний.
– Проголосований закон, звичайно, не є досконалим, але – він необхідний і важливий для оборони держави. Тому що ми бачимо, як Росія, попри міжнародні конвенції, має можливість мобілізовувати будь-яку кількість людей, розширювати агресію проти нашої країни. І Україна згаданим законом надала резервістам, в разі потреби, статус контрактника. Тобто, тепер резервіст може отримувати, зокрема і під час зборів, оплату на рівні контрактника ЗСУ. А це вже зовсім інший рівень забезпечення. Тому, якщо ви зараховані до оперативного резерву, хочете захисту своїх прав як резервіста, і бажаєте бути закріпленим за конкретним підрозділом, підписуйте контракт резервіста. Більше інформації – на Facebook-сторінці «Резервіст», де є вся актуальна інформація і там завжди у коментарях надаються відповіді на всі проблемні запитання, – підбив підсумок заступник голови Ради резервістів ЗСУ Мирослав Гай.
