Про це свідчать численні відео, якими у соцмережах діляться самі росіяни. Сухопутний «коридор смерті» У результаті систематичних ударів українських безпілотників…
На подвір’ї Піщанського закладу загальної та середньої освіти відбувся захід з ушанування воїна окремої дніпровської повітрянодесантної бригади Андрія Болтушенка. Юнаки й дівчата взяли участь у змаганнях з гирьового спорту.
Після випуску з Піщанської ЗОШ Андрій Володимирович Болтушенко вступив до Дніпровської будівельної академії. На війну вирушив добровольцем і вже з 29 березня виконував завдання під Амвросіївкою. Брав участь у запеклих боях навесні й улітку 2014 року. 31 липня під час спроби штурму міста Шахтарськ загинув унаслідок обстрілу колони БТР російськими терористами. Був тимчасово похований там місцевими мешканцями, а за два місяці знайдений зі зброєю в руках і вивезений пошуковою місією «Евакуація 200». Упізнаний рідними за татуюванням і військовим квитком. Перепохований 17 жовтня у рідному селі Орлівщина на Дніпропетровщині.
14 березня 2015 року Андрій Болтушенко відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.
У травні 2016 року на його честь відкрито меморіальну дошку на фасаді Піщанської ЗОШ.
Біль, що пронизує серця близьких і друзів героя, не вщухає, але дає чітке розуміння, що життя, покладене за рідних і Батьківщину — найвищий прояв любові до них. Коли Андрій Володимирович вирушав на фронт, він сказав: «Я не хочу, щоби моя донечка і племінники бачили те, що доводиться переживати дітям Донбасу». Тепер ті, кого захистив воїн і хто усвідомлює ментальний подвиг, розвиваються, вдосконалюються і набувають нових особистісних якостей. Продовжують жити у славу рятівника нескореної країни.
