Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
У Києві напередодні Міжнародного дня донора крові Всеукраїнська асоціація донорів крові вручила нагороди заслуженим, почесним, регулярним донорам та донорам-амбасадорам за версією ДонорUA.
Серед тих, хто отримав почесну відзнаку, − офіцер відділення оперативних чергових Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки капітан Максим Кір’яков.
Офіцер − донор зі стажем. Здає кров уже понад 10 років. На його рахунку 115 донацій.
− Уперше я здавав кров у пологовому будинку, де народжувала моя дружина, то була стандартна процедура. З часом я почав більше дізнаватися про донорство і зрозумів: така проста для мене процедура може врятувати не одне життя. Крім того, це абсолютно безпечно, на станції крові не можна заразитися якимось вірусом, хворобою, адже все дуже стерильно, безпечно та безболісно, − каже Максим.
Чоловік розповідає, що хоча він намагається максимально поширювати інформацію про донорство, але, на жаль, охочих долучатися до доброї справи не так й багато.
− Насправді у когось є протипоказання за здоров’ям, декому важко відпроситися з роботи, адже процедуру проводять лише у робочі дні тощо. Як на мене, то переважно люди просто не розуміють, наскільки багато людей потребують допомоги: щохвилини комусь потрібне переливання крові, якої не вистачає. А лише одна донація крові може врятувати три життя! Тому дуже важливо, щоб люди з різними групами крові поповнювали запаси українських банків крові, − говорить почесний донор.
Крім того, військовий впевнений, що донорство покращує стан здоров’я, якщо підходити до нього розумно. Доказом тому є його «срібло» у забігу для ветеранів АТО/ООС «Ветеранська десятка».
− Так сталося, що після церемонії нагородження у Києві я повернувся до Одеси в день півмарафону. Часу вистачило лише закинути додому речі й перевдягнутися у спортивну форму. На гарний результат навіть не сподівався. До того ж я не професіонал, а любитель. Це мій 2-й в житті забіг. Тому коли фінішував у своїй дистанції на 10 кілометрів другим – просто не повірив, − ділиться враженнями Максим Кір’яков.
Після таких насичених вихідних офіцер знову у строю. Займається рутинними справами і намагається пояснювати знайомим, колегам та рідним, що донорами стають не обрані, а небайдужі.
