І хоча всі вони об’єднані однією метою, поглядів щодо того, як саме її досягти, може бути доволі багато. Чи є…
В Одесі відбувся Кубок світу з козацького двобою, в якому взяли участь спортсмени з дев’яти країн світу. Понад 500 учасників різних вікових та вагових категорій боролися за місце на п’єдесталі. Бої проводилися за правилами проведення змагань Всесвітньої федерації Козацького Двобою (WCFF).
Беззаперечним лідером у своїй групі став вихованець Військово-морського ліцею імені віцеадмірала Володимира Безкоровайного Арсен Тишковець. Першою привітала чемпіона світу кореспондент АрміяInform.
Хлопець розповів, що змалку займається бойовим гопаком. Тож омріяному титулу передували роки виснажливих тренувань і набуття досвіду в справжньому українському національному виді спорту.
– Займатись я починав у своєму рідному місті – Рівному. Пам’ятаю, як одного разу мати, яка побачила рекламний плакат із запрошенням до школи бойового гопака, запропонувала мені спробувати цей вид спорту. Ідея мені, відверто кажучи, була не до вподоби – переживав, що нічого, окрім стусанів, у тій школі не отримаю. Але якось прогулюючись з другом ми «нарвалися» на неприємну компанію хуліганів. Нас тоді добряче «відмутузили». Додому прийшов із синцями та твердим наміром більше їх не отримувати. Так почалось моє знайомство з бойовим гопаком, – пригадує Арсен.
Ось уже 9 років хлопець вивчає унікальне бойове мистецтво. Попри те, що він вступив до Військово-морського ліцею в Одесі, це не завадило йому продовжити тренування. Навпаки, командування закладу всіляко підтримує та заохочує ліцеїста.
Що ж таке бойовий гопак? Насамперед – це унікальна бойова система духовного і фізичного вишколу, відтворена на основі елементів традиційного козацького бою та рухів, що збереглися в народних танцях (гопак, аркан, козачок, метелиця). Він достойно конкурує з японським карате, китайським кунг-фу, грецьким панкратіоном, французьким саватом, американським кікбоксингом, бразильською капуейрою тощо.
– Оскільки бойовий гопак відповідає козацьким традиціям, тож кожне наше заняття ми починаємо і закінчуємо молитвою та козацькими піснями. Як пояснюють тренери, це має велике значення, оскільки пісня є генетичним зв’язком із нашими предками. Крім того, основою гопака є саме духовна складова, а вже потім – фізичний вишкіл. Так, ми відпрацьовуємо удари в повітрі, на грушах, на лапах, стаємо в спаринги – все, як і в інших видах спорту, – говорить чемпіон.
Також він розповів, що у бойовому гопаку діють 7 рівнів майстерності. Перші три рівні – учнівські: «Жовтяк», «Сокіл», «Яструб». Проміжний, що відповідає кандидату в майстри спорту – «Джура». Мистецькі – «Козак», «Характерник». «Волхв» – є найвищим ступенем, де йде перехід від чистої фізичної роботи в площину духовну та енергетичну.
– Наразі мій рівень «Сокіл», найближчим часом планую докласти всіх зусиль, аби отримати «Яструба». Для цього потрібно здобути певну кількість перемог та скласти відповідний залік, без цього ніяк. Тут навіть титул чемпіона світу не допоможе, – зазначає Арсен.
Не можна оминути увагою одяг гопаківців. Червоні шаровари, кольоровий пояс, вишита сорочка та загострені чоботи виглядають неймовірно ефектно. По своїй суті вони повністю повторюють форму військових козацьких часів. Крім того, що це красиво, спортсмени також вказують на універсальність такого костюму: в шароварах не парко й зручно розтягуватися, вишиванка, на відміну від кімоно, ніколи не розхристується, а пояс захищає живіт, поперек і наднирники.
– Ми виступаємо як в національному одязі, так і в звичайних костюмах, але я особисто віддаю перевагу шароварам, адже в них не лише зручно виконувати елементи бойової техніки, а й з легкістю можна перехитрити противника, – ділиться досвідом спортсмен.
До слова, на рахунку Арсена чимало нагород. У Рівному в школі бойового гопака, де займався хлопець, є так званий куточок слави. Там спортсмени залишають свою бойову рукавичку, під якою розміщують зароблені ними нагороди. Так от у ліцеїста їх понад два десятки. Зокрема він неодноразово здобував перші та другі місця на Чемпіонатах України з Бойового Гопака, а також під час регіональних змаганнях.
У майбутньому Арсен Тишковець планує вступити до Інституту ВМС НУ «ОМА», аби стати офіцером національного флоту. При цьому навіть не думає зупинятися розвиватися як спортсмен. У цьому його найбільше підтримує молодша сестричка. Їй 6 років і вона, рівняючись на брата, вже робить перші кроки у вивчені мистецтва бойового гопака.
