Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Кілька днів тому в африканській країні Малі відбувся другий (!) за останні дев’ять місяців військовий переворот. Владу захопили «армійські полковники» Малік Діау, Садіо Камара і Ассімі Гойта. Разом із вірними їм солдатами, путчисти затримали тимчасових президента Ба Ндау і прем’єра Моктара Уану, змусивши їх оголосити про відставку.
Полковничий бунт і до чого тут Росія
Для Ассімі Гойта це вже другий військовий переворот у Малі, під час якого він очолює путчистів. Торік у серпні військова хунта повалила попереднього президента Ібрагіма Бубакара Кейту. Країною почали керувати тимчасові уряд і президент, але за дев’ять місяців – знову путч. Полковник Ассімі Гойта звинуватив президента і прем’єра у формуванні нового уряду без консультацій з ним, тож вирішив і їх «знести» і самостійно очолити Малі.
На тлі цих подій у столиці країни Бамако під будівлею посольства РФ відбулися мітинги місцевих мешканців під гаслами «Росія – допоможи!»
https://twitter.com/PLorger/status/1397902250304061445
Мітингувальники, яких було лише кількадесят, справді тримали у руках російські «триколори» і скандували відомі гасла про «Путін введи війська!» Російська пропаганда доволі обережно розповіла про ці події, проте озвучила позиції певних своїх «міжнародних експертів-африканістів», приписавши їм десь «висмоктану» статистику: «Зовсім недавно було опитування, де понад 2 мільйони малійців висловилися, щоб запросити Росію допомогти у боротьбі з джихадистами і екстремістами…» – заявляє один з експертів, експосол РФ у Малі Євген Корендясов у розмові з «Газета.Ru».
https://www.gazeta.ru/politics/2021/05/28_a_13612196.shtml
Оприлюднюючи ці слова про якесь «опитування» серед малійців, пропагандисти «Газети.Ru» далі наводять слова іншого «експерта» про ситуацію у країні: «Сучасна Малі має лише фасад державності, за яким нічого немає. Частину території контролюють незаконні збройні формування, які вже створили свої правила гри. А президента Малі багато хто називає «президентом Бамако». Згадані угруповання десь реально підміняють владу, і це влаштовує місцевих. Армія теж перетворилася в якесь озброєне угруповання, досить кланове, зі своїми інтересами», – пояснює африканіст Сергій Еледінов.
Невже РФ хоче скласти конкуренцію французькому «Бархану»
Фактично у Малі з 2012 року триває громадянська війна і Франція з 2013-го проводить там воєнну операцію проти «джихадистів» під назвою «Бархан». Тож про які «опитування» може йтися? Росіяни брешуть, аж забріхуються, щоб хоч якось притулити до цієї інформації меседж про «потрібність». Реально, Кремль дуже хоче влізти в чергову африканську «м’ясорубку», і шукає хоч якісь інформаційні відмовки для власної «ватної спільноти», які б пояснили, чому росіяни там гинуть.
Насправді Москві ця африканська країна цікава з економічної та політичної точок зору. Насамперед вона хоче зменшити вплив Франції у регіоні. РФ проявляла активність у Малі ще до першого перевороту. Її триколори і плакати з вдячністю за «солідарність» з’явились влітку 2020-го під час антиурядових протестів у Бамако. А двоє головних «путчистів» – Малік Діау і Садіо Камара – повернулися у країну лише за тиждень до путчу. Майже рік вони перебували у Москві.
https://www.dw.com/en/was-russia-behind-the-coup-in-mali/a-54705282
Немає жодних сумнівів: ці малійські офіцери, найближчі соратники теперішнього президента Ассімі Гойти, тісно афільовані з російськими спецслужбами. Вони всіляко демонструють антифранцузькі погляди і орієнтуються на Москву.
http://news.abamako.com/h/239375.html
Після першого перевороту низка держав засудила заколотників, але Росія вчинила інакше, надавши хунті підтримку. Наприклад, посол РФ майже одразу зустрівся з лідерами путчу. Нині в Бамако «як миротворець» працює спецпосланець Кремля задля врегулювання кризи. Також Росія прагне вплинути і на позицію Радбезу ООН – там засудили повторний переворот, але замість санкцій обійшлися посередництвом Економічного співтовариства країн Західної Африки (ECOWAS).
Політична мета Росії у дестабілізації Малі – вплив на інші країни, які мають там інтереси (Туреччина, Китай, Франція). А в ширшому контексті – продовження проксі-конфлікту з Францією за Африку.
– Росія намагається закріпитися у проблемних державах африканського Сахеля, що традиційно входив у французьку зону впливу, – розповідає інтернет-виданню LIGA.net кандидат політичних наук, викладач Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка Олександр Мішин, наводячи у приклад активність Кремля в ЦАР, Лівії, Чаді й Судані. – Під прицілом РФ теж Нігер, Буркіна-Фасо і Мавританія. Це дуже турбує Францію.
Після останнього путчу Париж заявив, що призупиняє співробітництво з малійською армією і всі консультативні місії. Хоча місії у межах контртерористичної операції «Бархан» триватимуть. Раніше про припинення підтримки малійської армії оголосили Сполучені Штати.
30 травня в інтерв’ю газеті Le Journal du dimanche президент Емманюель Макрон заявив, що Франція не підтримає «країну, де більше немає демократичної легітимності». І заявив, що Франція «піде» з Малі, якщо нова влада обиратиме тенденцію руху до «радикального ісламізму». Саме тому Москва значно активізувалась в останніх кілька днів.
Які російські вигоди «закопані» у малійській землі?
Щодо економічних інтересів Росії в Малі, то тут є кілька основних напрямків. Перший – на озброєнні місцевої армії є в основному радянська і російська стрілецька зброя, бронетехніка, артилерія і авіація. Ще у 2019-му Міноборони РФ уклало з малійськими військовими угоду про двосторонню співпрацю.
https://jamestown.org/program/terrorist-threat-as-a-pre-text-russia-strengthens-ties-with-g5-sahel/
Оскільки нині в країні при владі військова хунта, то саме існування її залежить від поставок російського озброєння і кваліфікованих іноземних «спеціалістів». Тобто, Росія відкриває новий ринок як для власного ВПК, так і поле зайнятості для радників, інструкторів, військових викладачів і тренерів. Також тут необхідні різні «вузькопрофільні» військові фахівці й інші «іхтамнєти». Тобто, російські ПВК, на кшталт «Вагнера», отримають ще одну африканську локацію, де виконуватимуть брудну роботу катів і вбивць.
Крім того, Малі хоч і є однією з найбідніших країн континенту, проте вона має треті за величиною в Африці запаси золота. Крім того, тут є великі родовища чорних і кольорових металів. Російські компанії давно «накинули око» на цю державу, і не проти працювати тут за принципами, втіленими в іншій країні – Центральноафриканській Республіці. Там російські бізнесмени під прикриттям «вагнерівців»-інструкторів спустошують надра, набиваючи кишені кремлівським керманичам.
Саме цей «медійний кейс» з ситуацією в ЦАР почали активно «розкручувати» російські пропагандисти. Вони заявляють, що нібито громадяни Малі належно оцінили зміни ситуації у Центральноафриканській Республіці, коли туди увійшли російські «іхтамнєти». І саме тому в Бамако теж з’явились мітинги з гаслами «Расія-памагі!» і «Путін – ввєді вайска!» Проте навіть у далекій Африці люди усвідомлюють: Росія несе лише війну, кров і біль, тому мітинги в Бамако не були багаточисленними, до 100 осіб.
Проте, ми з власного досвіду знаємо, що для російської пропаганди, щоб зробити «картинку», достатньо кількох проплачених тіток і бабусь, які розповідатимуть про «розп’ятого хлопчика». Тож згадані мітинги в Бамако яскраво демонструють, що РФ зовсім не «креативить», вигадуючи нові сценарії африканської експансії, а бере старі лекала і вчергове розповідає, що і в Африці хтось хоче, щоб їх визволили росіяни.
