Щоб на власні очі побачити, як формується еліта українського війська, кореспондент АрміяInform відвідав навчально-тренувальний центр Сил спеціальних операцій. Саме тут…
На полігоні міжвидового центру підготовки підрозділів, що на Рівненщині, триває вишкіл окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Наразі черговим етапом тренувань стали заняття з бойовими медиками підрозділів та всім медичним персоналом військової частини, які розпочалися під керівництвом досвідчених викладачів Національного університету оборони України імені Івана Черняховського й триватимуть тиждень.
– На меті цих занять з тактичної медицини є вдосконалити знання й практичні навички бойових та старших бойових медиків підрозділів, аби вони могли правильно та якісно самі надавати домедичну й першу медичну допомогу пораненим і доправляти їх до місця евакуації, а також могли на високому методичному рівні проводити такі заняття з особовим складом своїх підрозділів, – розповідає керівник занять підполковник медичної служби Володимир Фурдик. – Головне для нас – досягти того, щоб бойові медики чітко знали самі й були здатні донести до решти військовослужбовців інформацію про те, як правильно користуватися індивідуальною загальновійськовою аптечкою, надавати самодопомогу при пораненнях та допомогу пораненим побратимам.
Офіцер-медик насправді дуже добре знає, про що говорить. За свідченням Володимира Даниловича, ті стандарти тактичної медицини, що існують в українському війську сьогодні – це те, що було з початком війни запозичено як передовий досвід у союзників із армій країн НАТО. Адже чотирнадцятий рік показав, що рівня медичної підготовки, що на той час існувала у військах, для рятування життів поранених недостатньо. Тож українські військові медики ретельно вивчили досвід іноземних колег і запровадили у Збройних Силах України нові стандарти з тактичної медицини. Саме підполковник медслужби Володимир Фурдик займався у 2014-15 роках цими питаннями.
– Послідовність сортування поранених, надання їм домедичної та медичної допомоги, евакуація – всього цього вчилися на ходу, в процесі бойових дій, – говорить офіцер.
Наразі бойові медики князівської бригади вправляються у наданні допомоги пораненим на полі бою на всіх етапах цього процесу. Йдеться про евакуацію поранених із бойової техніки, надання їм домедичної допомоги, завантаження у санітарну техніку для евакуації, вивантаження з неї.
– Досвідчені бойові медики, звісно, знають та вміють усе це, – констатує керівник занять. – Та людині властиво забувати, тож необхідно постійно згадувати, тренуватися. І медик має вміти робити все це сам та навчити кожного побратима, адже вміти надати першу медичну допомогу для вояка – не менш важливо, ніж уміти стріляти. Адже не завжди під час, скажімо, підриву на вибуховому пристрої чи в бою поруч є медперсонал – медик може бути вбитим, може не встигати надавати допомогу при одночасних масових пораненнях тощо.
Під час занять відбувається детальний розбір категорій поранених, бойові медики тренуються зупиняти критичні кровотечі, відновлювати прохідність верхніх дихальних шляхів, встановлювати назофарингеальний повітровод тощо. Також їм нагадують про ті моменти, які слідують після надання допомоги при критичних пошкодженнях перед початком етапу евакуації. Це – накладання асептичної пов’язки, правильність накриття пораненого термоковдрою та інші питання.
– В яку пору року не трапилося би поранення, влітку чи взимку, пораненому завжди буде холодно, тож треба накрити його термоковдрою так, аби він не втрачав власне тепло, – пояснює медик.
За словами досвідченого медика й викладача, подібні заняття з тактичної медицини у кожній військовій частині необхідно проводити щонайменше щоквартально, аби не втрачалися навички, і військовослужбовці завжди були напоготові рятувати життя побратимів.
– Скажу більше: такі знання й навички не будуть зайвими й у цивільному житті, – продовжує підполковник медслужби Володимир Фурдик. – Адже життя бентежне: трапляються ДТП, діти знаходять боєприпаси тощо. І, якщо поруч є військова людина, яка володіє цими знаннями, вона може врятувати чиєсь життя.
