Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
Військовий інженер, експерт з озброєння Олександр Нагорний у розмові з кореспондентом АрміяInform розповів про проблеми, пов’язані з наземними роботизованими платформами, а також про прийняття їх на озброєння.
Наразі фахівці Міноборони аналізують досвід, здобутийпід час численних демонстрацій на полігонах, виставках наземних роботизованих платформ, розроблених різними підприємствами України. Як зазначив Олександр Нагорний, наразі рівень розробок бойових дистанційно керованих платформ недостатній, щоб використовувати їх безпосередньо в бою, оскільки оператору, який керує платформою в режимі онлайн, важко ухвалювати рішення, маючи дуже обмежене поле зору і не маючи перед очима повної картини бою.
Виявивши засобами РЕР маршрут руху колони, противник може влаштувати засідку, закласти міни
Озброєні платформи поки доцільно застосовувати для охорони блокпостів або польових таборів військ. У такому разі платформа здійснює не тільки вогневу підтримку, а й спостереження в інфрачервоному та оптичному режимах за тим, що коїться навколо об’єкта.
На думку Олександра Нагорного,системи спостереження дозволяють на значній відстані виявити передислокацію противника, або рух ДРГ, і, відкривши вогонь по ворогу, вчасно відбити напад, не наражаючи на небезпеку власний особовий склад. Також доцільно використовувати платформи як носії антен радіолокаційної розвідки ісистем РЕБ.
Системи спостереження дозволяють на значній відстані виявити передислокацію противника, або рух ДРГ, і, відкривши вогонь по ньому, вчасно відбити напад, не наражаючи на небезпеку власний особовий склад.
—Для прикладу візьмемо рельєф у районі Волновахи біля Докучаєвська. Там є капонір, який не дає з позиції здійснювати ефективну роботу РЕБ. Але, маючи роботизований комплекс, який виходить на позицію, отримуємо відповідні дані з мінімальним ризиком для життя своїх людей, — зазначив Олександр Нагорний.
Використання платформ у бойових діях призводить до того, що виробникам такої техніки слід враховувати чинники, пов’язані зі специфікою ведення бою. Наприклад,під час побудови колони для передислокації особового складу виставляють передовий дозор, саму колонуі тиловий дозор, оснащені платформами згідно зі штатним розписом. Але таку колону досить швидко виявить система РЕБ.
Досвід використання БПЛА підтверджує такий висновок. Так, росіяни на Сході України використовують наступну тактику: у повітрі з’являються БПЛА, які виявляють засоби РЕР, і починають його супроводжувати доти, коли безпілотник заглибиться на кілометр і більше в їхній тил. А потім вмикають станцію РЕБ. У результаті канал зв’язку «забивається»і втрачається БПЛА. Отже, виявивши засобами РЕР маршрут руху колони,противник може влаштувати засідку, закласти мінитощо.
Етапи унормування і випробування
Олександр Нагорний зауважив, що виробники подібних платформ, як показала практика, завищують показники своїх виробів. Слід враховувати фактичну дальність, яку платформа здатна пройти, час роботи і визначати режим експлуатації, враховуючи навантаження на силову установку.
Також серед недоліків наземних дронів— оптичні системи. По перше, вони незахищені, і при зовнішньому впливі, наприклад, ударі гілки, попаданні твердого предмета,призводить до подряпин об’єктива. Тоді зображення спотворюється,й оператору важко орієнтуватися на місцевості.
Ще один недолік роботизованих платформ — це управління.Дивлячись крізь камеру, оператор не може зрозуміти, де перебуваєдрон, особливо на ділянках, захаращених кущами або з надто пересічною місцевістю. Тому слід встановлювати рухомі камери з оглядом на 360 градусів з можливістю керування ними не тільки в горизонтальній площині, а й працювати на необхідних кутах і по вертикалі.
Олександр Нагорний звернув увагу не те,що будь-яка техніка повинна пройти два етапи унормування.Перший —це безпосередньо відповідність вимогам озброєння та технічним характеристикам щодо ОВТ та технічній документації,якувизначають державні стандарти. Техніка повинна мати бирки, настанову із застосування, інструкції з обслуговуванняі ремонту.
Довідково. Наприклад, ГОСТ 2.601-2006 вимагає наявність бирки (етикетки), настанову із застосування, інструкції з обслуговування та ремонту, формуляр і паспорт на виріб.
—Наскільки мені відомо, тільки один виробник роботизованих платформ виконавтаку вимогу.Інші таку роботу не проводили. Крім того, якщо підприємство демонструє пробний макет військовим, то, звісно, ставлення до такої техніки— як до макета, а не кінцевої продукції. Якщо підприємство бажає, щоб їх виріб розглядалияк серйозного кандидата для прийняття на озброєння військами, він має під час демонстрації чи випробувань, викластись на всі сто, — розповів Олександр Нагорний.— Представлення лише макета говорить про неготовність і необхідність доопрацювання такої техніки.
За його словами, другим етапам є військові випробування. Від їхнього результату залежить, чи приймутьзапропонований зразок на озброєння.
—Виходячи з власного досвіду, можу сказати, що останнім часом військову техніку намагаються виготовляти за модульним принципом, який полягає в тому, що доступ і заміну будь-яких комплектуючих міг здійснити будь-хто, — зазначив Олександр Нагорний.
У процесі застосуванняроботизованих комплексів, їх ремонт має здійснюватись у короткий проміжок часу, що й дозволяє зробити модульна конструкція. Тому такий підхід нині є найперспективнішим.
Міністерство оборони постійно працює над створенням оперативно-тактичних вимог для подібної техніки.Наприклад, для ведення розвідки одні умови, для патрулювання— інші.Розмінування має теж особливості, тому до техніки висувають різні вимоги. А підприємствам-виробникам слід враховувати свої можливості.Одним із варіантів покращення власних платформ є кооперація з іншими профільними підприємствами.
