Чи враховують під час рекрутингу до війська освіту та досвід цивільної роботи за фахом у цивільному житті? Попит на які нові посади в Силах оборони створив стрімкий…
Оснащуючи власну армію, Росія відтепер віддаватиме перевагу високоточному і гіперзвуковому озброєнню, а також збільшенню чисельності військово-транспортної авіації. Такі напрямки розвитку «оборонки» визначив президент РФ. Упродовж минулого тижня в Сочі відбулося кілька робочих нарад з керівництвом Міноборони і главами підприємств російського ВПК, які були в цілому присвячені розвитку збройних сил РФ.
Підбиваючи підсумки цих нарад, Путін зазначив, що аналіз військових конфліктів останніх десятиліть і досвід розвитку провідних армій світу свідчать: нині на провідну роль виходить ефективне застосування крилатих ракет різного базування, а також керованих боєприпасів. Тому для Росії дуже важливо, щоб таким сучасним високоточним озброєнням були достатньо оснащені її армія і флот.
РФ — уже не «гроза океанів»?
Одна з нарад в Сочі мала бути присвячена перспективам створення та будівництва кораблів дальньої морської зони: авіаносців, а також есмінців «Лідер» в атомному і звичайному варіантах. Але замість цього Путін під час неї змінив тему і загострив увагу на розробці гіперзвукових систем озброєнь, військових лазерів і роботизованої техніки з елементами штучного інтелекту.
Видання «Известия» повідомляє, що за підсумками цих нарад Росія має відпрацювати новий варіант десятирічної держпрограми розвитку озброєнь. Цей документ стратегічного планування очікують ухвалити наприкінці 2023-го, і робота над ним вже стартувала.
Відтепер Росія залишає амбіції стати «грозою морів і океанів», адже на авіаносці і есмінці пішло б чимало коштів з бюджету. Російські експерти вважають, що флот перетягнув би на себе ковдру держоборонзамовлення. Довелося б скорочувати витрати на інші види і роди військ і перспективне озброєння. Процес побудови таких кораблів дуже нешвидкий, і віддача від них з’явиться нескоро.
Хоча наразі в Росії продовжують будувати і модернізувати кораблі дальньої морської зони. Торік закладено два великі універсальні десантні кораблі, прискорилося введення в дію нових фрегатів, переоснащують сучасним обладнанням інші великі бойові одиниці. У процесі будівництва і модернізації перебуває 20 кораблів дальньої морської зони.
Але, щоб бути «грозою морів і океанів», Росії необхідно мати авіаносці. Вони потрібні як станові кораблі бойових ударних груп, здатні завдавати ударів по морських і берегових об’єктах противника, вести бойові дії, убезпечувати захищені зони базування морських стратегічних ракетоносців.
Проте для російського флоту тема авіаносців продовжує залишатись в розділі «недосяжних мрій». Насправді у ВМФ РФ є лише один авіаносний крейсер «Адмірал Кузнєцов» — так за російською класифікацією називають авіаносці. Він збудований незадовго до розпаду Радянського Союзу. У той період авіаносні крейсери будували в Миколаєві на Чорноморському суднобудівному заводі. Це підприємство до 1990-го досягло технологічного рівня американського Newport News Shipbuilding і було готове робити навіть атомні авіаносці. На той момент у Союзі споруджували ще один аналогічний крейсер, під назвою «Варяг», і його готовність становила 70%. Але Україні такий корабель виявився непотрібним, а російський уряд теж відмовився завершувати будівництво. Тож його продали в КНР, і китайці зуміли привести крейсер до ладу.
Завдяки тому, що в Росії є «Адмірал Кузнєцов», у них є палубна авіація, але крейсеру вже понад тридцять років і його технічний стан, м’яко кажучи, «несправний». У 2016–2017 роках він здійснив тривалий морський «Сирійський похід» з Мурманська до Середземного моря, під час якого увесь світ спостерігав, як крейсер ледь повз, оминаючи Європу, димів і коптів. Під час цього походу зазнали аварій і потонули два винищувачі МіГ-29К і Су-33 з авіакрила, яке базується на «Кузнєцові».
Після сирійського походу корабель поставлено на ремонт і модернізацію. Росія витратила на це астрономічні суми (до 50 млрд рублів), проте в листопаді 2018-го, виходячи з плавучого доку, крейсер зазнав суттєвих пошкоджень. Плавучий док, на якому виконували ремонт, взагалі затонув. Нині в Росії чимало проблем з тим, де і як ремонтувати «Кузнєцова» і найоптимістичніші перспективи ведення його у стрій — кінець 2023 року.
Ще кілька днів тому, до «сочинських нарад», у російській державній програмі розвитку озброєння на 2024–2033 роки передбачалось включити створення трьох кораблів з ядерною енергоустановкою і водотоннажністю 70–80 тис. тонн. За проєктами, на них мав базуватися палубний варіант винищувача Су-57. Утім, конкретної вартості будівництва такого корабля ще навіть не визначили, є лише сума (від 500 млрд рублів) і терміни створення (не менше 10 років). Планували, що таких кораблів мало бути збудовано три — по одному для Північного і Тихоокеанського флотів, а третій планувалось, що постійно перебуватиме в Середземному морі.
У Росії навіть немає де будувати такі кораблі, адже на суднобудівних підприємствах бракує відповідних потужностей і умов, окрім захопленого в України керченського суднобудівного заводу «Залів». На підприємстві є єдиний в Росії сухий док завдовжки 360 м і завширшки 60 м. Нині там будують два згадані вище універсальні десантні кораблі проєкту 23900 водотоннажністю 40 тис. тонн і завдовжки 220 м.
Тож, визначившись, що «грозою морів» Росії поки не бути, перспективи будівництва кораблів дальньої морської вирішили перевести в розділ «довгострокових». Цілком можливо, що до неї колись повернуться, коли буде зрозуміла ціна такого корабля і вдасться визначитися з місцем для їх побудови. Натомість тут обрали інші напрямки — гіперзвукове і кероване озброєння, а також військово-транспортну авіацію.
Перспектива — гіперзвукові ракети і транспортні літаки
Останніми роками в російські підрозділи почалися поставки високоточного далекобійного озброєння. Зокрема, ВКС отримують стратегічні ракети Х-101 класу «повітря-земля» з використанням технологій зниження радіолокаційної помітності. Їх дальність за ТТХ понад 5,5 тис кілометрів.
Також на озброєння російських військ надходять гіперзвукові керовані бойові ракетні комплекси (глайдери) «Авангард» і авіакомплекси «Кинджал». Російський ВМФ переоснащується крилатими ракетами «Калібр», якими завдавали ударів по сирійських містах і селах під час активної фази протистояння на Близькому Сході.
Крім того, російський флот починає переозброюватись з надзвукових протикорабельних ракет гіперзвуковими «Цирконами». До кінця 2021-го мають закінчити їх випробування на фрегаті «Адмірал Горшков». Ними росіяни планують оснащувати більшість кораблів, які мають універсальні вертикальні пускові установки.
Російські військові експерти, коментуючи зміну пріоритетів в озброєнні армії, впевнені: тенденція на розвиток гіперзвукових ракет і високоточної зброї збережеться, з тією поправкою, що ближчим часом нові модифікації подібних ракет пройдуть державні випробування і настане черга серійних закупівель та поставок у збройні сили великими партіями.
Іншим важливим і пріоритетним напрямком розвитку російського ВПК, за словами Путіна, обрано військово-транспортну авіацію. Під час виступу на «сочинських нарадах» з керівниками російських підприємств ВПК президент РФ зазначив, що транспортна авіація довела незамінність з початку сирійської операції у 2015-му. А торік у листопаді ВТА знову нагадала про себе, коли за лічені дні її літаки перекинули в Нагорний Карабах 2 тис. миротворців російської 15-ї мотострілецької бригади. Повітрям перекидали й фахівців і техніку, щоб боротися з пандемією коронавірусу в Росії і в світі, куди Москва направляла власну допомогу із «військовими вірусологами».
У Росії переконані: наразі злагоджена робота авіації і висока готовність авіапарку багато в чому визначають мобільність військ і можливість їх швидкого перекидання на великі відстані. За словами Путіна, російська армія має стати компактною, але ефективною (хоча ще нещодавно мова йшла про майже 2 мільйони осіб особового складу. — Авт.).
Враховуючи досвід сучасних збройних конфліктів, які розв’язала чи в які втрутилась Росія, їй просто необхідна велика кількість літаків. І не лише для накопичення необхідних сил і засобів у зоні бойових дій, а й для масштабних перекидань військ всередині самої РФ, враховуючи її розміри.
Крім того, в Росії переконані, що для проведення успішних десантних операцій, їхній армії дуже важливо мати достатню кількість військово-транспортних літаків і важких вертольотів. Гелікоптери потрібні для збільшення чисельності частин ВДВ нового типу — аеромобільних. Для ефективних дій навіть одного такого батальйону потрібні десятки транспортних і бойових машин. За кілька останніх років війська отримали близько 700 нових і модернізованих машин. Це дозволило майже повністю змінити парк армійської авіації.
Щодо транспортної авіації, то йшлося також про модернізацію наявного авіапарку. Мова йде про програму ремоторизації військово-транспортних Іл-76МД, тобто перехід на нові ефективні й економічні авіадвигуни. Подібна програма дозволила б поставити на крило десятки літаків, які не відпрацювали ресурс планера, але вже прикуті до землі, бо не пройшли заміни двигунів.
Серед перспективних проєктів російської ВТА — легкі Іл-112В (у поточному році запланована поставка двох літаків до складу ВКС. — Авт.), і надважкі Ан-124. Відновлюється виробництво Іл-76 на новій технологічній основі. До кінця року у війська мають передати 5 серійних Іл-76МД-90А.
Зміна пріоритетів розвитку озброєнь пов’язана з новими викликами, які постають перед Росією. Ці зміни принесуть нові напрямки у стратегії воєнних дій, які вестиме російська армія. Збільшення ракетного озброєння, високоточної зброї і авіатранспортних засобів свідчить: Москва готується не до оборони кордонів. Подібні засоби існують для штурмових і наступальних дій: ракетами та іншими зразками високоточної зброї завдають удари на знищення і подавлення оборони противника. Далі авіація перекидає десантні і штурмові підрозділи для захоплення територій.
Росію вже не цікавлять довготривалі перспективи стати «грозою морів», вона буквально рветься в бій проти США, НАТО, України і низки держав, які визначила своїми ворогами. Рветься не за рік-два, а вже сьогодні чи завтра, і саме тому їй конче й терміново необхідні такі зразки озброєнь і військової техніки, які можуть надійти у війська в найкоротші терміни.
