Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
У Львові Інститут біології клітини НАН України розробляє білкову вакцину проти COVID-19 на гуманізованих дріжджах. Оскільки середовище не вибагливе, то і вакцина буде значно дешевшою за імпортні.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив директор Інституту біології клітини НАН України, академік Андрій Сибірний.
«Ми синтезуємо білки для вакцини в клітинах дріжджів. Це наше ноу-хау. Білок – це полімер з амінокислот, а до бокових його груп ще можуть бути прикріплені залишки різних цукрів. Дріжджі – це еукаріоти, так само, як людина, комахи, рослини. Дріжджі приєднують ці вуглеводні залишки, але інакше, ніж людина. Бо дріжджі – це гриби і вони по-грибному діють. І це погано, бо треба щоб дріжджі були гуманізовані, модифікували білки за людським, а не дріжджовим типом. Чому дріжджі цікаві? Вони швидко ростуть у простому середовищі. Тому вакцина на основі цих гуманізованих дріжджів буде значно дешевшою», – сказав Андрій Сибірний.
Інститут біології клітини НАН України вже має досвід роботи з таким середовищем, зокрема, на основі таких дріжджів розробляли продуценти вітамінів і антибіотиків. Україна поки не виробляє сама гуманізовані дріжджі. Але львівські вчені мають два їхні різновиди: одні закупили в Америці, інші подарували колеги з Південної Кореї.
Завдяки новому біореактору, який вчені придбали за кошти державного гранту (в 2020 році уряд виділив 10 млн грн), продовжують культивувати дріжджові продуценти.
«Маємо цілу серію тих дріжджів, які несуть у собі різні гени коронавірусу та їхні фрагменти. Ми почали зараз аналізувати, чи є ці білки, бо ген є ген, а потрібен білок, що використовувався би як вакцина. І маємо понад десять підтверджень на дріжджах з Америки, а корейські ще в процесі конструкції», – зазначив Андрій Сибірний.
Вчений підкреслює, що білкові вакцини мають один мінус – вони не дуже імуногенні, тобто неохоче викликають синтез у людських антитіл та утворення Т-лімфоцитів. Набагато краще діють білки, якщо утворюються вірусоподібні частки. Тому команда вчених працює над білковим мультиполімером, завдяки якому вірусні частинки значно швидше викликають вироблення антитіл, а імунна відповідь буде набагато ефективнішою для людини.
Він додає, що вже восени львівські вчені планують провести доклінічні випробування, і якщо їхні очікування підтвердяться, можна буде наступного року запускати в Україні дослідне виробництво національної вакцини проти COVID-19.
