Боцман Данило вже восьмий рік служить на флоті. За освітою уродженець Черкащини – вчитель. Та у 21 рік зрозумів, що хоч і любить дітей, та море любить більше. Тож чому не слідувати за покликом серця? Кораблями Данила захоплювався з дитинства та і про службу завжди мріяв.
– Насправді, серед моїх земляків багато флотських побратимів Та й у інших видах і родах військ їх служить не мало. Це легко пояснити, адже Черкащина – земля козаків та їхніх нащадків. Тож не дивно, що ці нащадки обирають для себе службу у війську, особливо в такий важливий для країни час, – розмірковує моряк.
Про своє рішення змінити школу на флот Данило жодного разу не пошкодував попри усі чергування на вихідних, підйоми по тривозі й місяці, проведені далеко від родини. За вісім років у ВМС йому довелося послужити і на «Арсеналі» в Севастополі, і на «Сагайдачному». Нині – боцман на кораблі «Донбас», що дислокується в Маріупольському порту.
– Боцман – це стан душі, – каже Данило. – Ця робота не кожному до снаги. Треба любити корабель, доглядати за ним. Бути закоханим у море, скільки б часу не довелося бути в
поході. Потрібно бути суворим до матросів і водночас дбати про них, допомагати, вчити, виховувати їх, якщо треба.
Чоловік розповідає, що нинішня служба трохи нагадує «інститут на воді».
– Багато тренуємось, вчимось, вдосконалюємо навички, працюємо… Звісно, не все просто. Зазвичай, доводиться мати справу із не новою технікою. Зате фізичної сили та уважності нашим хлопцям не позичати! Кожен моряк на нашому кораблі добре розуміє, що кораблі українських Військово-Морських Сил стоять на захисті морських рубежів. Ми повинні бути професіоналами і демонструвати ворогу свою готовність дати відсіч.
