Саме таку неофіційну назву отримали перші в історії випробування взаємодії пілотованого літака з дроном зі штучним інтелектом в ролі напарника на авіабазі Еглін у Флориді (США)…
Одним з напрямків діяльності ТОВ «Науково-виробниче підприємство “Метекол”» (входить до складу ГО «Ліга оборонних підприємств України») є розроблення та серійне виробництво тренажерів для потреб Збройних Сил України. Зокрема, інженери-програмісти компанії створили тренажерний комплекс підготовки операторів реактивного піхотного вогнемета РПВ-16.
Як розповів АрміяInform один з його розробників Ярослав Нестеренко, до основних елементів комплексу входять програмне забезпечення, що дає змогу моделювати виконання вправ (відповідно до курсу стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин) у будь-яку пору року, час доби та погодні умови, пристрій візуалізації зовнішньої обстановки та робоче місце інструктора з можливістю спостереження за виконанням навчальної вправи, безпосередньо імітатор вогнемета РПВ-16 та вебкамера, що вловлює з нього лазерні імпульси.
Вогнемет РПВ-16 — ефективний засіб ближнього бою
Нагадаю, вогнемет РПВ-16 являє собою ефективний засіб ближнього бою для сухопутних військ, що сконструйований на основі пускового контейнера завдовжки 900 мм з діаметром внутрішнього каналу 93 мм. Зовні розміщений діоптричний прицільний пристрій для стрільби на дальність до 600 м з можливістю встановлення оптичного пристрою для прицільної стрільби на дальність до 1000 м.
Постріл з РПВ-16 здійснюється за допомогою пускового пристрою ПП РПВ-16, який приєднується до пускового контейнера безпосередньо перед використанням. Пусковий пристрій пістолетоподібного типу прилаштовується до пускового контейнера за допомогою зачепів, на ньому є запобіжний механізм, який знімається перед пострілом. Постріл здійснюється натисканням на спусковий гачок ПП, після чого генерується електричний імпульс, що запалює реактивний двигун вогнемета.
— Свого часу для нього розробили термобаричну бойову частину — ТБЧ РПВ-16 вагою близько 4 кг, споряджену термобаричною сумішшю об’ємного вибуху, що здатна знищувати живу силу та легкоброньовану техніку противника, — зазначив Ярослав Іванович. — ТБЧ РПВ-16 має циліндричний корпус, оснащений напівсферичним обтічником. Ззаду на корпусі розміщуються розкладні стабілізатори. Також у хвостовій частині кріпиться реактивний пороховий двигун для викиду ТБЧ з пускової труби на завдану відстань по цілі.
Під час влучання в ціль ТБЧ підривається й розпорошує заряд бойової частини, утворюючи хмару аерозолю (діаметром 7×8 м), що за рахунок турбулентної дії змішується з повітрям. Через 0,2 секунди аерозоль вибухає, формуючи вогняну хмару об’ємом 120 куб. м. При цьому температура згоряння такого аерозолю сягає 2500 °C. ТБЧ РПВ-16 також додатково має осколковий ефект, що вражає супротивника на відстані понад 25 м.
Як я вчився на оператора вогнемета РПВ-16
Звісно, що я вирішив скористатися нагодою та звернувся до Ярослава Нестеренка з проханням бути моїм наставником, тобто інструктором, в опануванні навичок оператора реактивного піхотного вогнемета РПВ-16. Зважаючи на відсутність у мене досвіду, Ярослав Іванович спершу провів ретельний інструктаж, як поводитися з вогнеметом, за які частини братися, як виставляти відстань до цілі, як здійснити постріл, як імітувати перезаряджання…
Завдання видалося не з простих. Я це зрозумів з озвучених інструктором умов обраної ним вправи. При цьому на екрані колективного спостереження відобразилася задана обстановка — зимові гори у сутінках. Саме там мені належало відшукати та знищити три рухомі цілі, які, як виявилося, переміщувалися в різних напрямках. До того ж зробити це я мав з положення стоячи (також доступні опції стрільби з коліна та ведення вогню з-за бруствера). Але, як то кажуть, відступати було нікуди…
— До виконання вправи приступити, — вивів мене з роздумів впевнений голос Ярослава Івановича, і на екрані щось почало рухатися…
Зручніше розмістивши на плечі вогнемет, до речі, разом з бойовою частиною його маса становить 11 кг, припав до оптичного прицілу й почав суміщати його з мушкою. При цьому зігнута у лікті рука з незвички помітно тремтіла, відчуваючи тиск вогнемета на плече, від чого ніяк не вдавалося зафіксувати ціль. Зрештою це вдалося, але дорогоцінний час було втрачено… і БМП раптом зникла з горизонту, заїхавши за пагорб.
Від розчарування не одразу помітив, як на екрані з’явилися дві вантажівки, що рухалися в колоні. Цього разу вже діяв впевненіше, захопивши у приціл ту, що рухалася позаду, затамував подих, натиснув на гачок і здійснив постріл. При цьому відчув віддачу й помітив, як у напрямку другої машини по навісній траєкторії «полетів» боєприпас, почувся характерний звук вибуху й перша ціль запалала та вкрилася димом. Імітувавши перезаряджання вогнемета, від’єднавши та приєднавши пістолетну рукоятку, переніс увагу на іншу ціль, яка вже встигла віддалитися від вантажівки, що палала, але трохи не дотягнула до рятівного природного укриття й була знищена другим влучним пострілом…
— Як для першого разу — непогано: уражено дві цілі з трьох, — підбив підсумок після виконання виправи Ярослав Іванович. — За умови постійного тренування ваш результат буде значно кращим.
Потиснувши один одному руки, на тому і розпрощалися…
Фото Дмитра Юрченка
