ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

«Доки Україна не набуде членства в НАТО, доти Росія погрожуватиме силою», – Василь Боднар, заступник міністра закордонних справ

Прочитаєте за: 8 хв. 23 Травня 2021, 10:35

У Варшаві відбулися українсько-польські політичні консультації на рівні заступників глав МЗС обох країн, обговорювалися питання двосторонніх відносин у політичній, безпековій, економічній та гуманітарних сферах. Про це повідомляє Укрінформ.

Про відносини між Києвом та Варшавою у контексті двостороннього та міжнародного порядку денного – у інерв’ю із заступником заступник міністра закордонних справ України Василем Боднарем.

Головування Польщі в ОБСЄ матиме особливе значення

– Василю Мироновичу, торік було створено новий формат – “Люблінський трикутник”. Чи є бажання і готовність використовувати його ширше?

– Тристоронній формат співпраці між Україною, Польщею і Литвою має своє історичне коріння і виходить із спільних інтересів трьох дружніх країн. Як відомо, ми ще раніше створили спільний військовий підрозділ “УкрПолЛитбриг”, тривалий час функціонує тристороння Міжпарламентська асамблея. Тому створення главами зовнішньополітичних відомств “Люблінського трикутника” дало потужний поштовх для подальшого розширення цієї багатосторонньої взаємодії. Сьогодні у рамках “Люблінського трикутника” розвивають діалог безпекові відомства наших країн, формується молодіжна платформа. Додаткового імпульсу поглибленню тристоронньої взаємодії у рамках формату надало б залучення прем’єрського рівня, можливо у рамках конференції щодо реформ в Україні (відбудеться 6 липня у Вільнюсі – ред.) або у рамках іншого міжнародного заходу. Працюємо також над проведенням установчого засідання саміту “Люблінського трикутника” на найвищому рівні.

– Коли може бути проведено такий саміт?

– Не хотів би забігати наперед. Маємо намір реалізувати задум до кінця поточного року. Утім, не хотілось би надмірно формалізовувати “трикутник”, інакше зав’язнемо в бюрократії, а треба концентруватися на конкретних справах і проєктах. Ключовими завданнями “Люблінського трикутника” є координація взаємодії у справах євроінтеграції, протидія російській агресії, боротьба з дезінформацією. Формат також відкритий на інші країни. Так, партнером могла би бути Білорусь, однак поки там існує тоталітарний режим, ця співпраця є неможливою.

– Польща з 2022 року головуватиме в ОБСЄ. Які очікування в цьому контексті з боку України?

– Насправді, ОБСЄ – це головна міжнародна структура, задіяна у врегулюванні міждержавного конфлікту Росії з Україною. Спеціальна моніторингова місія (СММ) в Україні задіяна у процес моніторингу, ОБСЄ координує засідання ТКГ. Для врегулювання конфлікту мирним шляхом нам дуже важливо співпрацювати саме із цією організацією. Необхідно розширити можливості і потенціал СММ, уможливити її функціонування на всій території України, включно з територією окупованої АР Крим. У цьому контексті головування нашого стратегічного партнера – Польщі в ОБСЄ має особливе значення.

– Відомо, що президент Польщі Анджей Дуда у серпні приїде в Україну. Чи планується найближчим часом зустріч прем’єрів Дениса Шмигаля і Матеуша Моравецького?

– Підготовчим кроком до зустрічі прем’єрів мало бути засідання Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. Нещодавно воно успішно відбулося і формально відкрило шлях до зустрічі прем’єрів. Працюємо над тим, щоб у найближчий час така зустріч відбулась.

Генконсульство України у Вроцлаві з’явиться до кінця року

– Останнім часом доволі гостро постало питання вивчення української мови дітьми громадян України, які проживають і працюють у Польщі. Як можна вирішити цю проблему?

– Ситуацію потрібно не драматизувати, а розглядати з точки зору інтересів українців у Польщі та особливостей польського законодавства. Фактично кошти з бюджету РП виділяються на функціонування української національної меншини. Громадяни України є у Польщі іноземцями, а не національною меншиною.

Водночас, маємо з польською стороною узгоджене бачення шляхів вирішення цього питання. Працюємо над проєктом міжурядової угоди, яка б врегулювала це та інші питання функціонування шкіл та викладання мови для національних меншин. Проводимо також консультації з Об’єднанням українців у Польщі, щоб їхні пропозиції були враховані у проєкті угоди. Невдовзі проведемо міжурядові консультації із цього приводу. Важливо врегулювати умови функціонування цих шкіл так, щоб це не порушувало ні польського, ні українського законодавства, залишало б змогу для фінансування громади і вирішувало проблему вивчення української мови дітей громадян України.

– Коли планується відкриття генконсульства України у Вроцлаві?

– Плануємо зробити це до кінця року. Триває інтенсивна підготовча робота. Протягом найближчих тижнів очікуємо призначення керівника консульської установи у Вроцлаві.

– Чи планується ще відкриття інших консульських установ у Польщі з огляду на велику кількість українців у цій країні?

– У найближчі рік-два планів відкриття нових штатних консульств немає. Водночас, розвиток новітніх технологій дає нам змогу цифровізувати виконання окремих консульських дій. Це оптимізує використання ресурсів та певною мірою компенсує необхідність відкриття нових консульських установ. З огляду на те, що у Польщі перебуває значна кількість громадян України, опрацьовуємо також питання відкриття нових почесних консульств.

– Чи планується найближчим часом відновлення роботи форуму істориків, який має зайнятися розглядом складних питань спільного минулого?

– Насправді діалог між відповідними інституціями вже реанімовано. Керівники Інститутів нацпам’яті домовилися про створення робочих груп. З українського боку є готовність відновити роботу форуму істориків. Сподіваюся, це відбудеться найближчим часом, як варіант – в онлайн форматі. МЗС готове надати необхідне сприяння, але не втручатиметься у роботу фахівців, щоб надмірно не політизувати тему історії.

Сподіваємося також, що найближчим часом на надгробній таблиці на горі Монастир буде відновлено повний перелік загиблих. Це дасть змогу просуватися у вирішенні інших питань, у тому числі щодо надання дозволів на здійснення пошуково-ексгумаційних робіт.

Румунія наприкінці травня передасть партію вакцини Україні

– На українсько-польському кордоні все ще не функціонують два пункти пропуску, роботу яких було призупинено на початку пандемії коронавірусу, — Устилуг-Зосін та Смільниця-Кросценько. Коли може бути відновлено їх роботу?

– Українська сторона готова їх відкрити. І ми порушуємо питання про те, щоб польська сторона пришвидшила відновлення роботи цих пунктів пропуску.

У контексті кордону ми працюємо над використанням 100 млн євро польського кредиту на покращення прикордонної інфраструктури з українського боку. У Львівській області в рамках цього кредиту зараз розпочалося будівництво дороги до майбутнього пункту пропуску Нижанковичі-Мальховіце.

– Коли очікується передача 1,2 млн доз вакцини AstraZeneca, які Польща обіцяє перепродати Україні?

– Польща протягом певного періоду недоотримувала вакцину від постачальників для забезпечення внутрішніх потреб. Польська сторона не відмовляється від обіцянки надати Україні вакцину. Це питання залишається актуальним і є готовність його виконати. Можливо, передача відбуватиметься частинами.

Водночас, наприкінці травня у рамках гуманітарної допомоги Румунія планує передати Україні партію вакцини проти коронавірусу.

Видача паспортів в ОРДЛО дозволяє Кремлю збільшити кількість своїх виборців

– Росія проводить активну паспортизацію в ОРДЛО. В ЄС вважають, що Москва намагається поступово поглинати ці території. Як Україна на це реагуватиме?

– Поглинання окупованих територій України до російського простору триває давно і відбувається через запровадження обігу російської валюти, постачання зброї і амуніції, шляхом фінансових вливань. Паспортизацією Росія намагається формалізувати приналежність жителів окупованих нею територій до РФ. Тут є два контексти – безпековий і внутрішньополітичний. Безпековий полягає у намірі Кремля “захищати” ніби своїх громадян. У свою чергу, видача російських паспортів дає Кремлю змогу збільшити кількість виборців, які мали б підтримати провладні сили РФ на осінніх парламентських виборах. Очевидно, прихильного електорату в країні бракує, тому і намагаються таким чином збільшити електоральну базу для партії влади.

Усі міжнародні партнери України розуміють мету примусової видачі російських паспортів в ОРДЛО.

– Коли можна очікувати на призначення нових послів України у ключових столицях, а також і при НАТО?

– Призначення посла – це процес. Кандидатури у ключові столиці вже внесено, частину з них затверджено, зокрема, керівника місії України при НАТО. Найближчим часом з’являться відповідні укази Президента, і ми дізнаємося про нові призначення у дипломатичні установи при НАТО, ЄС, у Бельгії, низці інших країн. Кілька нових призначень буде у країнах Азії і Тихоокеанського регіону.

– Глава МЗС України кілька днів тому оголосив про створення неформального об’єднання “Асоційоване тріо”. Яку додану вартість дає створення цього формату для євроінтеграції України?

– Свого часу Польща вступала до ЄС у групі десяти країн, тобто йшла інтеграція за певним ціннісним і територіальним підходом для того, щоб уніфікувати правила, умови, можливості допомоги цим країнам, створити їм рівні умови у процесі зближення з ЄС. Є три країни Східного партнерства – Україна, Грузія і Молдова, – які мають свої амбіції щодо членства. Нас об’єднують як спільні цілі щодо членства в ЄС, так і діючі угоди про асоціацію з ЄС. У нас є багато спільних практичних завдань, над якими ми разом працюємо. Ця спільна воля знаходить позитивні відгуки в ЄС. Отже цією нагодою потрібно скористатися. І використовувати принцип “більше за більше”. Це дає змогу синхронізувати те, що ми робимо у себе, й отримати підтримку, зокрема і фінансову, з боку ЄС.

– Якими є перспективи євроатлантичної України в умовах, коли Київ вже поінформовано про марність очікування на отримання ПДЧ на саміті НАТО у червні у Брюсселі?

– Ми не прив’язуємося до найближчого саміту НАТО. Нам важливо отримати чіткий сигнал про готовність Альянсу надати Україні ПДЧ і що для цього потрібно зробити. Розповідь про те, що двері до НАТО для нас відчинені, чуємо вже давно. Загострення на фронті і концентрація російських військ на кордоні з Україною показали: доки ми не набудемо членства в НАТО, доти Росія погрожуватиме силою або й продовжуватиме застосовувати силу, як це щоденно відбувається на фронті. Отже, ескалація ситуації відбуватиметься періодично. Ми живемо у постійній бойовій готовності. Якщо не буде поступу на євроатлантичному треку, тоді ми повинні повністю переключитися на оборону.

З іншого боку, якщо ми маємо розвиватися, то повинні отримати якісь практичні гарантії захисту, а не лише на папері, як Будапештський меморандум. Такою гарантією, наприклад, могла б бути постійна присутність ВМС країн НАТО у Чорноморському регіоні. Ми повинні чітко розуміти часові рамки отримання ПДЧ, а потім і самого членства в Альянсі. Мусимо отримати чітку перспективу і зараз для цього найбільш оптимальний час. Росія завжди намагатиметься торгуватися із Заходом за Україну. Лише чіткість з боку НАТО щодо майбутнього членства України в Альянсі дасть змогу на практиці мінімізувати російську загрозу.

Юрій Банахевич, Варшава.

Читайте нас у Facebook
Пані Військова. Дайджест АрміяInform 30 років Незалежності. Дайджест АрміяInform Актуально, Інтерв`ю, Новини