На превеликий жаль, у фокус ворожих атак потрапили об’єкти національної енергосистеми. Про те, як мінімізувати шкоду від ворожого терору, розповідає кандидат технічних наук, військовослужбовець…
24 серпня 2021 року з нагоди 30-ї річниці Незалежності України відбудеться військовий парад на Хрещатику та Майдані Незалежності.
Усього до річниць Дня Незалежності було проведено 14 військових парадів. Крім того, були ще паради на честь Дня Перемоги, ювілейних річниць визволення України та Києва від нацистських загарбників. У кожного військового параду були свої особливості та відмінності. Про них – в невеличкому нашому огляді.
На парадах від курсанта до полковника
Уперше команда «До урочистого маршу!» на столичному Хрещатику пролунала 24 серпня 1994 року. Командував парадом перший заступник міністра оборони – начальник гарнізону міста Києва генерал-полковник Іван Біжан, а приймав – Міністр оборони генерал армії Віталій Радецький.
Пригадати деякі особливості організації військових парадів і участі в них ми попросили полковника Сергія Клявліна, який загалом брав участь у 29 військових парадах в столиці, зокрема й в першому. Нині Сергій Володимирович – військовий комісар Києва. Тривалий час служив у роті та батальйоні почесної варти, майже 5 років командував Окремим президентським полком імені гетьмана Богдана Хмельницького.
– У параді на честь 3-ї річниці Незалежності я брав участь як курсант Київського інституту Сухопутних військ, – розповів Сергій Клявлін. – У липні до нашого вишу мав завітати чинний на той час Президент України Леонід Кравчук і ми ретельно готувалися до його візиту. Але за результатами другого туру президентських виборів 10 липня він програв Леоніду Кучмі. Приїзд його не відбувся, а ми терміново почали готуватися до параду.
Дійсно, Леонід Кравчук не був прихильником парадів і за його каденції жодного військового маршу Хрещатиком зі зброєю не відбулося. «Україна офіційно позиціювалась як без’ядерна позаблокова держава. Виходячи з цієї концепції, ми вважали, що нам не потрібно демонструвати військову силу, а нам потрібно демонструвати силу українську», – пояснював свою позицію Леонід Макарович.
– Наш інститут виставляв на парад дві «коробки» – танкістів і автомобілістів, – продовжив розповідь полковник Клявлін. – Готувались ми на своєму плацу і на летовищі авіазаводу Антонова. Того року був ще один парад – на честь 50-ї річниці визволення України від нацистів, а в травні 95-го року – з нагоди 50-річчя Перемоги.
Наступний парад до Дня Незалежності відбувся 1998 року, на якому вперше було залучено легку наземну військову техніку. Тоді ж уперше було видано пам’ятні нагрудні знаки для військовослужбовців — учасників параду. Приймав парад Міністр оборони генерал армії України Олександр Кузьмук.
Авіацію на параді вперше залучили у 1999 році
Участь в параді 1999-го року взяли 3300 військовослужбовців та 122 одиниці колісної та гусеничної техніки: бойові машини піхоти, бронетранспортери, зенітні ракетні комплекси і вперше – важка гусенична техніка: танки Т-64«Б» та самохідні гаубиці МСТА-«С». Прохід танкової колони у складі 13 бойових машин і батареї з 6 гаубиць став можливим завдяки спеціальним асфальтохідним «башмакам». Для кожного траку потрібна була окрема пластина, а на оснащення двох танкових гусениць йшло 600 гвинтів та близько 5-6 годин робочого часу.
2001 року, на 10-ту річницю Незалежності відбувся наймасштабніший на той час військовий парад в Україні. Напередодні, 23 серпня, було відкрито Монумент Незалежності – тріумфальну колону, яка увінчана фігурою жінки (Берегині) з калиновою гілкою в руках.
Уперше ж на цьому параді було залучено авіацію. А завершувала дійство в повітрі пілотажна група «Українські соколи», родзинкою якої була фігура «тюльпан»: розліт літаків у різні боки.
У 2000 році військовий парад проходив без техніки. Натомість 2001 року, на 10-ту річницю Незалежності, відбувся наймасштабніший на той момент військовий парад в Україні. Напередодні, 23 серпня, було відкрито Монумент Незалежності – тріумфальну колону, яка увінчана фігурою жінки (Берегині) з калиновою гілкою в руках. А наступного дня урочистості на Майдані Незалежності вперше розпочались з виносу й підняття на збудованому флагштоку Державного Прапора.
– Коли виникла ідея побудови на Майдані флагштока, до нашого батальйону почесної варти, де я на той час служив, прийшло розпорядження надати макет-пропозицію, яким ми його бачимо, – розповідає Сергій Клявлін. – Чому до нас? Тому що сам ритуал підняття прапора покладався на Почесну варту. Ми зробили креслення і схематично позначили необхідність двох компресорів для нагнітання повітря в щоглі. Глядачі помічають, мабуть, що коли прапор підіймається, він одразу розвивається. Потік повітря від компресорів не дає полотнищу заплутатися. Звісно, прапороносна група багато тренувалася, до автоматизму відпрацьовуючи дії ритуалу на спорудженому в нашій військовій частині флагштоку.
На 10-ту річницю Незалежності Хрещатиком пройшли 1450 військовослужбовців. Родзинкою проходження став парадний розрахунок, військові якого були вдягнені в старовинну козацьку форму. У складі механізованої колони пройшли 173 одиниці техніки, серед них були нові танки Т-84. Загалом участь в цьому масштабному параді взяли 6,5 тисячі військовослужбовців.
Не обійшлось й без авіації. Відзначимо, що на цьому параді востаннє продемонструвала свою майстерність пілотажна група «Українські соколи». Світлина з їхньою унікальною фігурою «тюльпан», під час виконання якої пілоти ще й салютували, прикрасила фірмовий календар відомого агентства Reuters.
За оцінками фінансових експертів, парад 2001 року обійшовся в 17 мільйонів гривень.
А ось на парад 2002 року витратили всього 1 мільйон гривень. Він пройшов без військової техніки. Прохід 13 парадних коробок тривав всього 8 хвилин. Командував парадом перший заступник начальника Генерального штабу генерал-лейтенант Микола Пальчук, а приймав – Міністр оборони генерал армії України Володимир Шкідченко.
Особливістю параду 2002 року було домінування оркестрової музики. На Майдан вийшла тисяча музикантів, які представляли 29 різних колективів – наймасовішій військовий оркестр у світі. Майстри духової музики в погонах на 30 хвилин привернули увагу жителів та гостей столиці: пританцьовували, грали марші, народні композиції, класику, джаз, рок. Тоді ж вперше були використані й трембіти та виконана фанфара «Незалежність». Одразу ж після виступу військових музикантів головний військовий диригент Збройних Сил Володимир Деркач отримав погони генерал-майора.
Трапився під час параду і кумедний випадок. Після проходження «коробки» барабанщиків Київського військового ліцею імені Богуна на Хрещатику залишилась лежати біленька туфля. Та хлопець не розгубився і решту парадної дистанції мужньо подолав в одній туфлі.
За ліцеїстами крокував офіцерський парадний розрахунок слухачів на той час Академії оборони Збройних Сил. Один із заступників начальника навчального закладу, який йшов попереду «коробки», миттєво зорієнтувався і так підібрав крок, що поставив ногу поруч із загубленою ліцеїстом туфлею і кивком стопи відкинув її в сторону. Важко сказати, як прокрокували б офіцери, якби взуття залишилось лежати на асфальті…
У 2003 році вперше за історію парадів було запроваджено хорове виконання Гімну України. Відтоді й надалі урочисте проходження військ традиційно розпочиналося з маршу «Козацька слава»
Як промова глави держави змінила порядок параду
До параду 2003 року було залучено майже 5 тисяч військовослужбовців. Урочистим маршем по головній вулиці столиці України пройшли 16 парадних розрахунків. Уперше за історію парадів Хрещатиком прокрокувала прапороносна група з прапором Збройних Сил України та прапорами видів Збройних Сил. І вперше було запроваджено хорове виконання Гімну України.
Від цього року й надалі урочисте проходження військ традиційно розпочиналося з маршу «Козацька слава». Для музичного забезпечення параду сформували 3 зведених оркестрових колективи та хори ансамблів пісні і танцю загальною кількістю 1031 особа. Парад пройшов без військової техніки.
Командував парадом головнокомандувач Сухопутних військ Збройних Сил — начальник гарнізону міста Києва генерал-полковник Петро Шуляк. Приймав парад військ Міністр оборони України Євген Марчук. Військова техніка до параду не залучалася.
Без наземної техніки і авіації пройшов і парад 2004 року. Хрещатиком прокрокували 19 парадних розрахунків. Усі військовослужбовці та працівники правоохоронних органів, які брали участь у параді військ 24 серпня 2004 року, отримали пам’ятний нагрудний знак, котрий розробили фахівці воєнно-геральдичної служби, надалі його вручали учасникам усіх подальших військових парадів — змінювалася лише пластинка з написом року параду на колодці.
Командував парадом головнокомандувач Сухопутних військ генерал-лейтенант Микола Петрук, а приймав Міністр оборони Євген Марчук.
У 2005–2007 роках паради не відбувалися. До святкування Дня Незалежності залучалися лише військові музиканти.
З нагоди 17-ї річниці незалежності України в 2008 році пройшов перший за останні 7 років військовий парад за участю техніки. До урочистого маршу було залучено 19 парадних розрахунків, 144 одиниці озброєння та військової техніки у складі механізованої колони та 30 літальних апаратів (8 гелікоптерів і 22 літаки). У складі повітряної колони над центральною частиною Києва пролетіли літак-розвідник Су-24МР і три бомбардувальники Су-24М, шість винищувачів МіГ-29, шість винищувачів Су-27, 4 штурмовики Су-25, літак транспортної авіації Іл-76, літак транспортної авіації Ан-26, ланки гелікоптерів Мі-8 і Мі-24 (по 4 одиниці кожна).
-
- —
До урочистостей з нагоди 17-ї річниці Незалежності було залучено 18 оркестрових колективів Збройних Сил. Загальна кількість особового складу, що взяли участь у параді військ — понад 6 тисяч військовослужбовців.
Командував парадом — командувач Сухопутних військ Збройних Сил генерал-полковник Іван Свида. Приймав парад — міністр оборони України Юрій Єхануров.
Відмінністю параду 2009 року було те, що військова техніка не рухалась Хрещатиком, а була виставлена окремо для показу на Європейській площі, крім зразків авіації. Головною вулицею столиці прокрокували 3,4 тисячі військовослужбовців у 20 парадних розрахунках.
У 2009 році під час параду в небі над столицею України пролетіли 35 літаків, серед яких — бомбардувальники, штурмовики та бойові гелікоптери. А замкнув демонстраційний проліт найбільший у світі літак Ан-225 «Мрія»
– Під час параду відбувся один нюанс, якого не помітили глядачі, але був помічений організаторами, – розповідає полковник Сергій Клявлін. – Авіація в небі повинна була з’явитись чітко після проходження парадних розрахунків. Але Президент Віктор Ющенко неочікувано збільшив тривалість своєї промови. В цей час літаки з різних аеродромів уже були в повітрі. Тому авіація в небі над Хрещатиком з’явилася під час проходження парадних «коробок». І глядачі помітно крутили головами, милуючись стройовим вишколом військових і величчю сталевих птахів.
А спостерігати було за чим: у небі над столицею України пролетіли 35 літаків, серед яких — бомбардувальники, штурмовики та бойові гелікоптери. Родзинкою параду став проліт авіалайнерів Авіаційної національної транспортної компанії імені Антонова: спочатку в небі над Хрещатиком проплив новітній український пасажирський літак Ан-148, а замкнув демонстраційний проліт найбільший у світі літак Ан-225 «Мрія» та винищувачі МіГ-29.
Маршовий супровід забезпечували 18 оркестрових колективів ЗС України.
Командував парадом командувач Сухопутних військ Збройних Сил генерал-полковник Іван Свида. Приймав парад начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних Сил генерал армії України Сергій Кириченко.
Після приходу до влади Віктора Януковича паради у столиці на честь Дня Незалежності не проводилися. Зокрема було скасовано навіть парад на честь ювілейної 20-ї річниці, що пояснювалося владою економією коштів.
Військові паради відновились 2014 році. Але про них – в наступному нашому огляді.
Фото з архіву
