ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #ВТРАТИ ВОРОГА #LIFESTORY #ГУР ПЕРЕХОПЛЕННЯ

Ми працюємо для того, щоб Крим повернувся під контроль України — Антон Кориневич

Інтерв`ю
Прочитаєте за: 7 хв. 18 Травня 2021, 19:01

13 квітня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 160/2021 «Про пріоритетні напрями діяльності Представництва Президента в Автономній Республіці Крим», яким затвердив стратегію діяльності цього органу. Про цілі, завдання, які окреслені в цьому документі, розповів Постійний представник Президента в АРК Антон Кориневич.

Антоне Олександровичу, що є головним у цьому документі, на яких засадах він ґрунтується передусім?

— Перш за все я хотів би зазначити: для нас дуже важливо те, що Президент України Володимир Зеленський підписав три укази, які стосуються деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Перший — про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, підписаний 26 лютого 2021 року в День спротиву окупації АРК та міста Севастополя.

Через місяць, 24 березня, — другий Указ, який стосується введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня про затвердження Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АРК та міста Севастополя.

І власне 13 квітня — третій указ по Криму — про пріоритетні напрями діяльності Представництва Президента в Автономній Республіці Крим, яким затверджено Стратегію діяльності Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.

На нашу думку, нині є дуже хороший шанс для плідної та ефективної роботи по деокупації та реінтеграції Криму, особливо у переддень установчого саміту Кримської платформи, який запланований на 23 серпня 2021 року в місті Києві.

Для нас цей документ був дуже важливий і ми безумовно дуже вдячні главі держави й колегам з Офісу Президента, що врешті-решт цей Указ вийшов і ця Стратегія була затверджена.

Відповідно до стратегії діяльність Представництва у зв’язку з тимчасовою окупацією Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя має здійснюватися за такими пріоритетними напрямами, як сприяння формуванню та реалізації державної політики щодо деокупації тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя; вжиття необхідних заходів із забезпечення захисту та підтримки громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території АРК та міста Севастополя, а також внутрішньо переміщених осіб з цієї території, сприяння додержанню їхніх конституційних прав і свобод; участь у заходах міжнародного характеру; сприяння реалізації ефективної інформаційної політики та протидії дезінформації тощо.

— Чому затвердження Стратегії вашого органу указом Президента — це важливо?

— Йдеться про інституційну спроможність і сталість роботи органу незалежно від персоналій, які його представляють.

Стратегія чітко говорить про те, що Кабінет Міністрів і центральні органи виконавчої влади мають працювати з Представництвом щодо виконання її положень.

Вона більш цінна не в плані розширення можливостей, а в плані фіксації того, як має працювати орган в умовах тимчасової окупації. Тобто вона чітко накреслила основні напрями роботи.

— Скільки часу працювала ваша команда над цим документом?

— Близько року. Ми зразу вибудували систему ключових нормативно-правових актів, які обов’язково маємо реалізувати. Серед них була Стратегія деокупації та реінтеграції Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і Стратегія діяльності Представництва Президента в АР Крим.

— Поговорімо про суть Стратегії.

— В Стратегії визначається, що ми працюємо як над стратегічними документами, що стосуються деокупації та реінтеграції Криму, так і над конкретними нормативно-правовими актами.

Сьогодні у пріоритеті нашої роботи — три законопроєкти. Це проєкт Закону України «Про правовий і соціальний статус осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії Російської Федерації»». Його ухвалення Парламентом найближчим часом є надзвичайно важливим для кримчан, кримських політв’язнів та їхніх родин.

Другий законопроєкт — це проєкт Закону України про корінні народи України. Ми вважаємо, що держава давно має визначити на рівні закону позиції щодо ставлення до корінних народів, зокрема кримськотатарського народу. І це має бути чітко визначено на законодавчому рівні.

І третій законопроєкт, який є дуже важливим, — це Закон про скасування вільної економічної зони — «Крим» як такої, що порушує права мешканців тимчасово окупованого Криму, зокрема вважає їх нерезидентами у своїй же державі.

Це три пріоритетні проєкти законів, над якими ми працювали та працюємо разом з нашими партнерами з інших державних органів.

І ухвалення цих законів було б дуже важливим для деокупації та реінтеграції АР Крим та міста Севастополя.

— Ухвалення цих законопроєктів дасть більше інструментів для захисту прав громадян України, які сьогодні стають жертвами незаконних затримань, незаконної мілітаризації та призову до лав російської армії в окупованому Криму?

— Захист громадян у пріоритеті нашої роботи. Тих, які проживають на тимчасово окупованій території Криму, і тих, які є внутрішньо переміщеними особами. Торік ми опрацювали понад 5800 звернень громадян. Цього року, станом на середину квітня, вже опрацьовано понад 1800 звернень.

Якщо говорити про жертв незаконних затримань, то в Україні діє міжвідомча комісія з надання правової та соціальної допомоги політв’язням і їхнім родинам, у якій беруть участь наші представники. Також підтримуємо постійний зв’язок з кримчанами, родичами політв’язнів та організаціями, які їх представляють.

Окремою темою для нашої турботи є незаконна мілітаризація серед молоді на півострові. Те, що роблять рух «Юнармия» чи так звані «Крымпатриотцентр», «Казацкие классы» чи «Казацкие школы», які навчають дітей, молодь воювати, вбивати, застосовувати зброю, є протизаконним. Дітей кримчан виховують у дусі негативних думок про Україну як про державу-ворога чи недружню державу і т. ін.

Хоча безумовно Україна — це мирна держава. І те, що ми бачимо у звичайних освітніх школах у Криму — мілітаризація, вдягання військової форми, тренування навичок поводження з вогнепальною та холодною зброєю, це турбує.

Ми також постійно відстежуємо ситуацію щодо незаконного призову громадян України до російської армії. На постійному зв’язку з нашими правоохоронними органами, зокрема прокуратурою АРК та міста Севастополя. Наразі вже понад 28 тисяч громадян України призвані до збройних сил держави-окупанта. По суті ці призови розпочалися весною 2015 року та тривають донині, попри пандемію.

Примусовий призов до збройних сил Російської Федерації — держави-окупанта є одним з найбільш системних воєнних злочинів у діяльності російської окупаційної адміністрації в тимчасово окупованому Криму. І триває він декілька років, постійно.

Робота з протидії триває за кількома напрямками. По-перше, ми ведемо інформаційну роботу серед громадян, що держава-окупант відповідно до Конвенції про захист цивільного населення під час війни не має права примусово призивати цивільне населення на військову службу чи інші військові формування. Подібна практика — воєнний злочин, тому ми намагаємось донести цю інформацію до кримчан і просимо повідомляти про всі випадки примусового призову. По-друге — державні органи документують відповідні порушення та передають відповідну інформацію до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду для притягнення винних до відповідальності.

Як здійснюватиметься у рамках реалізації Стратегії взаємодія Представництва із силовими структурами, зокрема Збройними Силами України? Якою ви бачите цю роботу?

— У нас абсолютно конструктивна співпраця, взаємодія з кримськими українськими правоохоронними органами — прокуратурою АРК та міста Севастополя, Головним управлінням СБУ в АРК, Головним управлінням Національної поліції в АРК, Південним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України, зокрема з Херсонським прикордонним загоном, у віданні якого перебувають три КПВВ на адміністративній межі з Кримом — ««Каланчак», «Чаплинка» та «Чонгар»

Ми також співпрацюємо з військовими підрозділами Збройних Сил України, які перебувають на території Херсонської області.

27 квітня Президент України Володимир Зеленський відвідав позиції Збройних Сил України біля адміністративної межі з тимчасово окупованим Кримом на Херсонщині, відвідав наших десантників. Це дуже великий знак уваги з боку глави держави до питання безпеки на південному напрямку.

Цього ж дня глава держави у Херсоні провів нараду щодо безпекової ситуації на адміністративній межі з тимчасово окупованою територією Криму, а також у Херсонській, Запорізькій, Одеській, Миколаївській та Донецькій областях за участю представників Офісу Президента, Ради національної безпеки і оборони, Мінреінтеграції, Міністра оборони, Головнокомандувача ЗСУ, Командувача ОТУ «Південь», голів облдержадміністрацій, керівників регіональних підрозділів силових відомств, де була заслухана цілісно безпекова ситуація на півдні країни.

За підсумками наради Президент дав доручення підготувати засідання РНБО з питань безпеки по південному напрямку й ми вже подали свої пропозиції.

Тож все це надає нам змогу говорити про те, що Крим — у фокусі уваги влади.

— Які надалі плануються спільні кроки?

— Це власне питання зміцнення безпеки на суходолі й на морі в цьому регіоні.

На жаль, я змушений говорити про те, що питання безпеки моря є дуже проблематичним. Тому що наразі, після тимчасової окупації Криму, Україна по суті контролює лише близько чверті морських просторів з тієї території, яку ми контролювали до тимчасової окупації. Це північно-західна частина Чорного моря — Одеса, Очаків, Миколаїв, Чорноморськ. Усі інші простори по суті контролює наразі Російська Федерація.

Те ж саме стосується і захоплених Росією нафтогазових платформ в акваторії Одеського родовища, Криму.

Також складним залишається питання Азовського моря — перекриття певних морських просторів біля Керченської протоки.

 Фото Дмитра Юрченка

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
Олександр Сирський: Кожні 100 метрів просування коштують росіянам величезних втрат

Олександр Сирський: Кожні 100 метрів просування коштують росіянам величезних втрат

Окупаційна армія здобуває в Україні лише тактичні локальні здобутки, які коштують їй дуже великих людських втрат.

Масований удар росії по Харкову: розтрощені будівлі та екопарк у вогні

Масований удар росії по Харкову: розтрощені будівлі та екопарк у вогні

Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов показав наслідки ранкового ворожого ракетного обстрілу Харкова.

Сили оборони збили 17 «шахедів» та 8 розвідувальних БПЛА

Сили оборони збили 17 «шахедів» та 8 розвідувальних БПЛА

У ніч на 24 липня 2024 року ворог атакував південь країни ударними БПЛА типу Shahed із приморсько-ахтарська – рф. та окупованого Криму.

В Україні хвилина мовчання

В Україні хвилина мовчання

Згідно з указом Президента України Володимира Зеленського № 143/2022, хвилина мовчання проводиться щодня о 9:00, її оголошують у всіх засобах масової інформації.

Від ударів росіян по Херсонщині є загиблі та постраждалі

Від ударів росіян по Херсонщині є загиблі та постраждалі

російські війська за добу продовжили обстрілювати Херсонську область, є загиблі, постраждалі та руйнування житла й інфраструктурних об’єктів.

Окупанти вночі атакували Одещину ударними БПЛА: пошкоджено портову інфраструктуру

Окупанти вночі атакували Одещину ударними БПЛА: пошкоджено портову інфраструктуру

У ніч на 24 липня російська армія атакувала ударними безпілотниками Ізмаїльський район Одеської області.

Захищаємо світ

00
00
00
ВАКАНСІЇ

Снайпер

від 20500 до 120000 грн

Кривий Ріг

Арей, окремий штурмовий батальйон

Інженер-радіотехнік

від 16000 до 19000 грн

Львів

4762 військове представництво МОУ

Номер обслуги 5 ОШБр

від 20000 до 120000 грн

Київ, Київська область

Психолог, діловод служби

від 21000 до 21000 грн

Житомир

Військова частина 3047 НГУ

Гранатометник, помічник гранатометника

від 20100 до 50000 грн

Запоріжжя

Сватівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки